Меморіальна
дошка Федору Головатому
Адреса:
Словаччина,
Руська Волова,
GPS:
N48.944856, E22.366201
Федір Головатий
-
ватажок опришків, чия ватага діяла в різних місцях східної Словаччини і
північної Польщі у 1492 - 1495. У латиномовних джерелах виступає як
Fedur
Hlawathi, Fedor Hlavati або Hlavata.
Народився він у
селі
Руська Волова (нині у Снинському окрузі Пряшівського краю).
Федір Головатий
починав
свою кар’єру ватажка опришків з 18 товаришами. Майже всі вони були
виключно із
українських (руських) сіл нинішньої східної Словаччини: Красного Броду,
Гостовіць, Пчолинного, Старини, Ковбасова, Улича, Руської Волової та
Стакчина.
Двоє її членів були із нинішньої Закарпатської України (із с. Бобовища
біля
Мукачева та Чорноголови Ужгородського району), а один – зі словацького
села
Свиня біля Пряшева. Між опришками був і православний священик
(„батько”) із
Красного Броду.
25 липня 1493
року
опришківська дружина Федора Головатого надіслала магістрату міста
Бардіїв на
Пряшівщині погрозливого листа такого змісту: "Вы злы а несправедливы
люде
Бардіовскы, вы сте нашых братов дали звешати, люди добрих а невинних,
яко
мордере нецнотливы, кторы ани вам, ани жадному нич не били винни. А
протош,
єстли нам – приятелом а родові їх за них не положите четери ста золотих
ве золоце
до трох недєлі в клашторе в Моґілі у Кракова алебо у картусов в
Лехниці, теди
на ваших гордлех й на вашим иманію й на вашых поданих се буд дулуго,
буд кратко
такто се мстити будеми покуд нашего роду става. Тот лист писан с гор,
дзен
сватего Якуба."
Текст подається
в
транслітерації з латинки. Написаний він лемківською говіркою
української мови з
незначною кількістю чужих (словацьких та польських) елементів. Під ним
намальована шабля, мітла, вогонь, рушниця та двома нитками прикріплений
жмут
березових різок.
Лист не підписаний, а лише датований святом Якуба (Якова), яке за григоріанським календарем припадало на 25 липня. Рік написання листа (1493) словацький історик Олександр Гущава встановив на основі численних документів, що зберігаються в архіві міста Бардіїв. Там зберігається й оригінал наведеного листа. Його точну копію можна побачити в експозиції Музею української культури у Свиднику.
