Hа
«Днях України 2016» в Кошицях відзначили Франка і
Шевченка
Український народний хор
«Карпати», який працює при Регіональній раді СРУСР в Кошицях, разом із
своїми
гостями – жіночим тріо з Ряшева і Івано-Франківською муніципальною
капелою
бандуристів з України – відзначив у суботу 23.04.2016 p., визначні ювілеї Івана Франка та річницю
Тараса Шевченка, двох неперевершених
титанів українського народу. Концерт з назвою «Шануємо особистості
нашої
історії», організатором якого був Український народний хор «Карпати» у
співпраці з об’єднанням «Феман», був присвячений 160-річчю з дня народження і
100-річчю смерті українського
поета, філософа – Івана Франка. Концерт був складовою частиною програми
«Днів
України 2016» в Кошицях. Сценарій концерту підготували Левко та Олена
Довговичі, скорочену характеристику постаті Івана Франка взято з
ширшого
матеріалу про Івана Франка, автором якого є Іван Гвать.
Після вітальної пісні хору
«Карпати», концерт-академію відкрив офіційним привітанням Едуард Бураш,
директор громадського об’єднання «Феман» та заходу «Дні України 2016» в
Кошицях, який, під захистом мера міста Кошиці, Ріхарда Рашіго, уже
другий рік
проходив в Кошицях. Місто Кошиці на десять днів стало «українським».
Виконавців
концерту і всіх присутніх іменем мера міста Кошиці привітала і його
заступник
Рената Ленартова. Щирі слова прозвучали і від гостей з України –
заступника
голови Івано-Франківської міської ради Олексія Кайду і професора,
доктора
мистецтвознавства Ганни Карась з Прикарпатського
національного університету імені
Василя Стефаника. Між почесними гостями концерту були і мер міста
Свидник Ян
Голодняк, голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол, його заступник
Віктор
Бандурчин з дружиною і голова Регіональної ради СРУСР в Кошицях, Йосиф
Воок.
Після вступних промов та
привітань, у виконанні хору «Карпати», під диригуванням Левка Довговича
та за
супроводу на фортепіано Святослава Довговича, прозвучала загальновідома
пісня
на слова Івана Франка, музика Миколи Лисенка «Вічний революціонер».
«Згідно з ухвалою 23 Генеральної
асамблеї ЮНЕСКО, у вересні 1986 року у Львові відбулося міжнародне
симпозіум
під назвою «Іван Франко і світова культура». Тогочасний керівник
відділу вивчання
і поширювання культур ЮНЕСКО Едуард Монік, який брав участь у
симпозіумі, в
інтерв’ю львівській газеті «Вільна Україна» сказав про Франка, серед
іншого, й
таке: «Який універсальний розум, яка брила таланту, яка воля!.. Мені як
поетові
дуже близькі й зрозумілі Франкові прагнення свободи, його гаряча,
пристрасна
любов до своєї землі, свого народу, прагнення збагатити його культуру
надбанням
інших народів, а їх, у свою чергу, познайомити з історією й традиціями
його
народу, чого він успішно досягнув своїми перекладами». І ще один
цікавий вислів
представника ЮНЕСКО Едуарда Моніка: «Іван
Франко зруйнував територіальні межі, зробивши свій народ
відомим цілому
світові» - такими словами на початку святкової програми представила
присутнім
Івана Франка конферансьє концерту Людмила Гарянська.
З бурxливими оплесками сприйняла публіка виступ першого
гостя концерту славного жіночого тріа з прекрасного лемківського села
Ряшів у
складі Евеліна Гвать (керівник),
Яна
Адамишина, Івета Космач. У їх виконанні прозвучала пісня на слова Івана
Франка
«Не пора, не пора» і пісні «Моя Україна» та «Одна калина за вікном».
Український хор „Карпати», як і
українці в цілому світі, щороку відзначають і Шевченківські дні.
Винятком не міг
бути ані 2016 рік. Тому в рамках відзначення визначних ювілеїв Івана
Франка,
частина програми святкового концерту була присвячена Тарасові
Шевченкові. У
виконанні хору «Карпати», під диригуванням Світлани Мартинюк, прозвучала пісня «На Тарасовій горі». Після неї
«Карпати» разом з капелою бандуристів, під диригуванням Левка Довговича
та за
супроводу на фортепіано Святослава Довговича, заспівали у цілому світі
відомі
твори «Кобзаря» - «Заповіт» і «Реве та стогне Дніпр широкий».
Головна частина програми концерту належала шановним гостям з України -
Івано-Франківській муніципальній капелі бандуристів, яка була заснована
у 1969
році. Від 1994
року вона працює під керівництвом заслуженого працівника культури
України Марти
Шевченко та хормейстера – Ірини Моргулець. У виконанні бандуристів
прозвучало
п’ять пісень на слова Тараса Шевченка – «Думи мої, думи мої», «Сонце
заходить»,
соліст Орест Турок, «Садок вишневий коло хати», «Учітеся, брати мої».
Надзвичайний подив публіки викликав своїм басом Петро Герасимів у пісні
«Бандуристе,орле сизий». Гарно прозвучала й пісня «Ой, ти, дівчино, з
горіха
зерно», слова якої за зразком народної творчості написав Іван Франко.
Після пісень, присвяченим двом
титанам українського народу, у виконанні бандуристів з
Івано-Франківська
прозвучали і українцям Словаччини відомі народні пісні «Стелися
барвінку»,
«Коломийки», «Де висока Чорногора» (соло Володимир Милик) та «Як ішов я
з
Дебречина». Програму гостей з Івано-Франківська завершили патріотичні пісні
«Запорізький марш»,
«Вставай, Україно» (дует Володимир Милик і Петро Герасимів) і «Хай живе
вільна Україна», які в цих для України важких часах, знову
гнобленої московським імперіалізмом, допомагають піднімати духа народу.
«Подай, Господи, організаторам,
всім учасникам програми, вам усім у цьому залі, але й усім добрим людям
на
світі – щастя, здоров’я, любові та успіхів a
Україні мир.» Після цих слів конферансьє Людмили
Гарянської всі учасники
художньої програми заспівали молитву за народ Миколи Лисенка «Боже
Великий, єдиний». Диригувала професор Ганна Карась, яка
була головним організатором побуту капели бандуристів у Кошицях, за що
хор
«Карпати» висловлює їй щиру подяку. Довгі і натхненні оплески
заповненого залу
були знов належною оцінкою програми, яку разом з гостями з села Ряшева
та
Івано-Франківська підготував Український народний хор «Карпати». Після
«Молитви
за народ», щиру подяку організаторам концерту й високу оцінку
драматургії
художньої програми висловив у своєму виступі і голова Центральної ради
СРУСР
пан Петро Сокол.
Конферансьє концерту Людмила
Гарянська закінчила непересічну імпрезу словами: «Всім тим, які через
тиждень будуть
святкувати за Юліанським календарем
Празник Воскресіння Христового, бажаємо провести його у радості та
спокої, а
всім нам – веселого весняного настрою.»
На завершення святкового вечора в клубі Регіональної ради СРУСР в Кошицях відбувся фуршет для учасників концерту і гостей, який підготували члени Українського хору «Карпати».
Святослав Довгович
Вступні слова заступника мера міста Кошиці Ренати Ленартової.
Вітання заступника мера міста Івано-Франківськ Олексія Кайду.
Професор Ганна Карась з Прикарпатського національного університету імені Василя. Стефаника передає Левку Довговичу цінний подарунок, монографію про українське хорове мистецтво за кордонами України, якої є автором.
Співають «Карпати», диригує Левко Довгович, на фортепіано супроводить Святослав Довгович.
Вступні слова головного організатора Днів України в Кошицях, голови об’єднання «Феман» Едуард Бураш.
Погляд в публіку зліва Олена Довгович, професор Ганна Карась, голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол, заступник мера міста Івано-Франківськ Олексій Кайда і заступник голови ЦР СРУСР Віктор Бандурчин з дружиною.
Співають «Карпати», диригує Левко Довгович, на фортепіано супроводить Святослав Довгович.
Зведений хор виконує пісню «Реве та стогне Дніпр широкий», диригує Левко Довгович, на фортепіано супроводить Святослав Довгович.
«Бандуристе, орле сизий», співає Івано-Франківська муніципальна капела бандуристів, диригує Марта Шевченко, соліст Петро Герасимів.
Співає Івано-Франківська муніципальна капела бандуристів, диригує Марта Шевченко.
Модератор концерту Людмила
Гарянська.
44 регіональний
конкурсний огляд
народних пісень
Буревій
емоцій
Вже наперед знаю, що не зумію словами передати
«буревій
емоцій», які наповнили мою душу під час концерту українських
колективів, які
виступали 24.4.2016 р.
в Кошицях в рамках акції «Дні України
2016». Однак не спробувати написати не можу.
З першої хвилини програми на сцені розпочався
«вихор
танців» в ритмічному виконанні дитячих та молодіжних колективів: Художнього колективу
театру модерної
хореографії «Гармонія» з Кривого Рогу, Народного танцювального
колективу
«Сонячне світло» з Харкова, колективу «Сузір'я» і театру танцю «Юнона»
із
Запоріжжя. У виступах були елементи танців класичних і модерних,
балетних і
фольклорних – всі виконані у високому інколи, аж «шаленому» темпі, з
виразною мімікою облич, граціозними рухами рук,
ніг і
всіх частин тіла. Цілий концерт пройшов без єдиного слова конферансьє,
однак,
напевно, слова нікому не бракували. Зразу в першому танці всі помітили
і
відчули захоплюючу гру на
віолончелло та
скрипці і багато
інших оригінальних
гармонійних кольорових дійових картин в дальших танцях.
Модерний балет змінював класичний, традиційні
народні
танці змінювалися модерними – всі в досконалому виконанні, що сягав професіонального рівня. За всім цим - не лише
велика любов до танцю,
але й відповідальний підхід до тренувань і велика кропітка робота
протягом
років. За цю роботу і особливо за її фантастичний результат всім
виконавцям та
організаторам концерту належить велика подяка і глибокий уклін.
Вихор танців під кінець програми змінився на
«буревій»
лицарських диких танців і традиційних гопаків, доповнюваних бурею
оплесків, які
часом заникали в гучній, але захоплюючій музиці. Ми побачили культуру
високого
європейського рівня, і думаю, коли б таку культуру побачили голландці
чи інші європейці,
вони б не засумнівалися в приналежності України до Європи і не
відмовили б
українцям стати
членами європейської
сім’ї.
Може здаватися, що в оцінці концерту вжито
забагато
похвальних слів і суперлативів, але я відчуваю, що і так не зумів
передати
багатство емоцій, які у мене викликали молоді танцюристи.
Бажаю їм багато радості і щастя, успіхів в
особистому
житті і на мистецькому полі, щоб вони ще довгі роки своїми виступами
тішили
глядачів не лише в рідній Україні, але і в цілій Європі та по всьому
світу.
Іван Бача.
РЕПРЕЗЕНТАТИВНА
МОНОГРАФІЯ ПРО НАРОДНУ АРХІТЕКТУРУ
Народна архітектура належить до
наймонументальніших
виявів народної культури. Про те, що традиційне будівництво виходило з
конкретних соціально-економічних та природно-кліматичних умов народу,
підкреслює
також Мирослав Сополига -
науковий
працівник СНМ – Музею української культури в Свиднику в своїй
найновішій
репрезентативній монографії «Народна архітектура українців Словаччини»
(видали:
Словацький національний музей – Музей Української культури у Свиднику
та
громадське об’єднання «Русько-українська ініціатива» у Свиднику,
Свидник, 2016,
351 с.), яка на днях побачила світло світу.
Основний матеріал, на який автор спирається в
даній
публікації, був зібраний ним в рамках науково-дослідницької діяльності
в Музеї
української культури в Свиднику наприкінці 60-х - 80-х роках минулого
століття,
коли дослідження та детальні обстеження пам’яток народної архітектури
проводилось у всіх русько-українських селах вже в процесі реалізації
побудови
музею просто неба – скансену МУК.
Монографія
складається з десяти основних розділів, що становлять
собою самостійні
наукові дослідження, об’єднані спільною тематикою народної матеріальної
культури русинів-українців Пряшівщини. У першому розділі «Українці
Словаччини:
історико-етнологічний аспект» подається нарис про заселення
досліджуваної
області та етнічна ідентифікація населення, причому ясно
характеризується
етнічний розвиток цього, ще й в сучасному проблематичного суспільства
через
спектр його етнонімів. В дальших розділах (2. «Народне будівництво та
довкілля»; 3. «Житлові споруди»; 4. «Горизонтальний розвиток хати»; 5.
«Інтер’єр народного житла»; 6. «Функціонування житла – організація
хатнього
побуту»; 7. «Господарські будівлі та типи дворів»; 8. «Споруди
громадського
призначення»). Дев’ятий розділ присвячений культовим спорудам –
«Сакральна
архітектура»; в десятому розділі - «Основні тенденції розвитку
сільського
будівництва після 1945 року» автор робить детальний аналіз
природно-кліматичних
умов та господарський характер даного регіону, докладний огляд характеру сільських
поселень та
організацію забудови,
види будівельних
матеріалів, підбір будівництва, інтер’єр
та спосіб життя в хаті і т. п.
В розділі про сакральну архітектуру М. Сополига на
основі
порівняльно-історичного аналізу дійшов
висновку, що в області Північно-Східної Словаччини,
подібно, як і в
Закарпатській Україні та лемківській області Польщі, внаслідок
специфічних
історичних, політичних та атмосферичних умов життя народу сформувався
спільний західноукраїнський
вид дерев’яних храмів
східного обряду –
церкви.
Дана публікація є неоцінимим внеском у дослідження
народної архітектури в регіоні Карпат, в якій в окремих розділах
детально
проаналізовані житлово-господарські, суспільні та споруди громадського
призначення; крім типів наведених пам’яток, належна увага присвячена
також
типовим галузям домашнього виробництва (ткання, лозоплетіння,
виробництво
кераміки...) та поширеним ремеслам (бондарство, возарство, вуглярство,
гонтарство, дрітарство, колесарство, коритарство, млинарство,
столярство,
теслярство, токарство...), які передавалися з покоління в покоління.
Свої
теренні дослідження автор зіставляє з іншими історичними,
археологічними та
етнологічними дослідженнями, про що свідчить також широкий список
використаної
літератури. Монографія «Народна архітектура українців Словаччини» -
найпрестижніша аналітично-синтетична наукова робота в даному регіоні, в
якій
зображується цілісна картина формування і розвиток народного
будівництва та
житла попередніх генерацій.
В заключному розділі М. Сополига приходить до
правильного
висновку, що «про генетичну спорідненість
народного будівництва українців Пряшівщини з культурою Закарпаття та
інших
регіонів України свідчать поодинокі типи поселень, форми дворів,
планування
житла, види та типи господарських, технічно-промислових, громадських та
культових споруд та, зокрема, найменування поодиноких компонентів,
семантико-морфологічна основа, яких є загальноукраїнською»
(с. 319).
Монографію збагачують чорно-білі історичні та
кольорові
фотографії, начерки, рисунки та інші ілюстрації. Головний спонсор та
ініціатор
проекту: Дмитро
Рипела. Виробництво:
Tlačiareň svidnícka s. r. o.,
Svidník. Це фундаментальне наукове видання є найвагомішим внеском в
дослідження
даної проблематики в області Північно-Східної Словаччини в регіоні
Карпат.
Треба сказати, що автор публікації Мирослав
Сополига,
організатор та науковий гарант міжнародної наукової конференції
«Українці в
історії та культурі Карпат» здивував не лише широку наукову
громадськість
конференції виходом у світ своєї репрезентативної монографії про
народну
архітектуру, презентація якої відбулася саме на згадуваній конференції,
що було
приємною несподіванкою для всіх присутніх.
Надія
Вархол.
Під час презентації книжки. На фото (зліва): головний спонсор видання Дмитро Рипела, директор Музею вівчарства в Липтовском Градку Івета Зускінова, Мирослав Сополига.
Міністерство
шукає перекладачів
Як
стало відомо, Міністерство культури Словацької Республіки шукає постачальників
усного та письмового
перекладу на двісті п'ятдесят тисяч євро. Рамкова угода з відібраними
кандидатами буде укладена на чотири роки. Це випливає з повідомлення
про участь
в торгах, опублікованому в журналі державних закупівель («vo vestníku
verejného
obstarávania»).
За
48
місяців постачальник повинен надати для Міністерства культури послуги
усного та
письмового перекладу на основі поточних вимог міністерства, «najmä v
jazykoch
anglický, nemecký, španielsky, francúzsky, taliansky, poľský, maďarský,
rumunský, bulharský, chorvátsky, srbský, ukrajinský a ruský».
Зокрема,
йдеться про «prekladateľské služby zo slovenského jazyka a do
slovenského
jazyka vrátane korektúr a tlmočnícke služby (tlmočenie konzekutívne -
následné,
kabínové simultánne, šepkané tlmočenie pri stole) zo slovenského jazyka
a do
slovenského jazyka, v zmysle všeobecne záväzných právnych predpisov,
vrátane
súvisiacich služieb, a to vo všetkých európskych a neeurópskych
úradných
jazykoch».
Як
далі вказано в запрошенні до участі в торгах, в письмовому та усному
перекладі
необхідне знання
термінології – поточної
кореспонденції відомства культури, міжнародної співпраці в галузі
політики,
економіки, державних фінансів, права, в тому числі міжнародного, діяльності міжнародних
інститутів тощо.
Зацікавлені можуть представити свої
пропозиції Міністерству
культури до 6 червня 2016 р.
р
Запрошення
51
ФЕСТИВАЛЬ ФОЛЬКЛОРУ
РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ
СЛОВАЧЧИНИ
4
– 5
червня 2016 р.
Міжнародна наукова конференція в СНМ-МУК
УКРАЇНЦІ
В ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРІ КАРПАТ
8-9 квітя цього року в СНМ-Музеї української
культури в
Свиднику відбулась міжнародна наукова конференція «Українці
в історії та культурі Карпат», яка, по суті, є
продовженням серії визначних та організаційно успішних наукових
починань,
організатором та науковим гарантом яких був Dr.
h. c., доктор
філософії Мирослав Сополига, доктор історичних наук, директор СНМ-МУК в
Свиднику, який належить до визначних, реномованих етнологів Словаччини.
Матеріали з попередніх міжнародних наукових конференцій були
публіковані в
самостійних Наукових збірниках МУК і користуються високим кредитом у
наукових
та культурних колах в Словаччині та за кордоном.
Цьогорічна міжнародна наукова конференція
відбулась з
нагоди 60-річчя заснування СНМ - Музею української культури в Свиднику
–
найстаршого та найвизначнішого національного музею Словаччини, який
своєю
активністю розгорнув значну організаційну, збирацьку, популяризаторську
й
науково-дослідну діяльність і посідає достойне місце в мережі
словацьких
музеїв. Це одночасно найпомітніший приклад дбайливого ставлення нашої
держави
до культурних цінностей етнічних меншин.
60-ліття
заснування СНМ – Музею української культури було доброю
нагодою
наблизити результати цієї визначної інституції саме посередництвом міжнародної наукової
конференції. Після
вступних слів директора СНМ - МУК Мирослава Сополиги, генерального
директора
Словацького національного музею в Братиславі д-ра Віктора Ясаня та
приматора м.
Свидника інж. Яна Голодняка з доповідями першого пленарного засідання
виступили
провідні словацькі та закордонні музейники: професор Павло Мештян,
доктор
історичних наук, Братислава (Становище національних меншин в Словаччині
та їх
музейна презентація), д-р Юрій Ланґер, кандидат наук, Рожнов под
Радгоштєм
(Культурне збагачення Центральної Європи елементами народної культури
східної
провенієнції) та проф. Степан Павлюк, доктор історичних наук, Львів
(Методологічні підходи до вивчення етнокультурних процесів у масиві
українського порубіжжя та тенденції сучасного міграційного руху). На
конференції далі виступили провідні вчені зі Словаччини, Чехії, Польщі
та
України, які досліджують історію та культуру відповідного регіону
Карпат: Dr.
h.
c., доц., д-р Любиця Бабота, канд. мистецтвознавства,
Пряшів
(Пам’ятки української літератури в регіоні Карпат); проф. Богдан
Гальчак,
доктор історичних наук, Зіелона Ґура (Абсурд акції «Вісла»); доц. д-р
Зузана
Ганудель, канд. наук, Пряшів (Українські
говори Східної Словаччини в
лінгвістичних атласах дослідження району Карпат та в підручниках
кодифікованого
русинського языка); д-р Маріян Ґайдош, кандидат наук, Кошиці
(Культурні
активності Української Народної Ради Пряшівщини (1945-1953); доц. д-р
Владислав
Грешлик, PhD, Пряшів
(Шляхи іконопису Східної Словаччини в ХІХ ст.);
доц. д-р Ярослав Джоґаник, Ужгород (Карпатське село в
етнічній проекції
українських письменників Словаччини); доц. д-р Микола Дуйчак, кандидат
наук,
Пряшів (Онімія українського етносу Східної Словаччини); проф. Леся
Мушкетик,
д-р іст. наук, Київ (Постать казкаря в оповідальній традиції
Українських
Карпат); проф. Світлана Пахомова, д-р іст. наук, Ужгород (Новітня
безеквівалентна лексика у контексті українсько-словацького перекладу);
проф.
Михайло Приймич, д-р істор. наук, Ужгород (Особливості розвитку
мистецтва
Закарпаття на тлі духовно-культурної діяльності чину св. Василія
Великого та
просвітницької роботи «Общества св. Василія Великого»); проф. Ганна
Скрипник,
доктор історичних наук, Київ (Етнічність й етнокультура українців
Східної
Словаччини у дослідженнях видатного етнолога й музеолога М. Сополиги);
проф.
Павло Федака, д-р. іст. наук, Ужгород (Народна архітектура Закарпаття в
загальноукраїнському контексті); проф. доц. Марія Чіжмарова, канд. наук, Пряшів (Дослідження
мови словацьких
українців); д-р Йосиф Шелепець, Пряшів (Закарпатоукраїнські автори
духовних
віршів ХVІІІ ст.); д-р Михайло Шкурла, Пряшів (З гідністю в душі
рідного
народу). Доповідь д-р Мирослава Сополиги, д-р іст. наук «До
проблематики
етнічності населення Північно-Східної Словаччини» була спрямована на
музейну
презентацію та детальний аналіз вкладу словацького музейництва в
області
презентації культур етнічних меншин. Публікаційну діяльність Музею
докладно
проаналізував та високо оцінив в своїй доповіді проф. Микола Мушинка,
доктор
мистецтвознавства «Науковий збірник МУК у Свиднику – авторитетний орган
україністики». Фахові працівники – куратори СНМ-МУК д-р Ладислав
Пушкар, д-р
Йосиф Вархол та д-р Надія Вархол – в своїх виступах характеризували
збіркові
фонди та записи з теренних досліджень з аспекту етнічності та
інтеретнічних
взаємозв’язків.
На святковій академії з нагоди 60-річчя Музею
виступив
його директор та науковий гарант конференції Мирослав Сополига на тему
«Музей
української культури в Свиднику – символ словацько-українських
взаємовідносин»,
яку присвятив окремим етапам побудови та розвитку СНМ-МУК.
На заключному пленарному засіданні керівники
секцій
підвели підсумки її роботи. Одностайно було визначено, що вона мала
важливе
значення і принесла нові результати в області дослідження історії та
культури
українців Карпатського регіону, які будуть опубліковані в черговому 28
Науковому збірнику МУК.
Йосиф
ВАРХОЛ.
Частина учасників конференції.
Учасників конференції привітав Мирослав Сополига (вправо). За столом робочої президії (зліва): Маріян Ґайдош, Віктор Ясань, Ян Голодняк.
. В урочистій частині конференції вітального листа СНМ - Музею української культури з нагоди 60-річчя вручив голова ЦР СРУСР Петро Сокол (на фото вліво) і нагородив золотою медаллю Союзу Мирослава Сополигу з нагоди його 70-річчя. Одночасно голова Петро Сокол за дорученням Посольства України в СР зачитав листи-вітання музеєві і директорові Мирославові Сополизі.
«Карпати»
на Днях України 2016
Вже
вдруге від 18 до 28 квітня 2016 р. в Кошиці завітають Дні України. І в
цьому
році в їх ході здійсниться концерт Українського народного хору
«Карпати», який
є організатором святкової програми «Шануємо визначні особистості нашої
історії»
з нагоди 160-ти літта з дня народження і 100-ї річниці смерті
українськогог
поета, філософа – Івана Франка. Разом з «Карпатами» в суботу 23-го
квітня 2016
р. о год. 17:00 в «Kasárňach/Kulturparku» виступить і Івано-Франківська
муніципальна капела бандуристів з України.
Oрганізаторами другого річника заходу, захист над яким взяв мер Міста Кошиці Ріхард Раші, є K 13 Koшицькі центри культури, Місто Кошиці і Об’єднання «ФЕМАН» з партнерами. «Дні України 2016 приносять в Кошиці презентацію віддалених регіонів України, зокрема її середньої частини і південного сходу і метою є, щоб жителі Кошиць в цих важких для України часах, усвідомили собі, що це є країна, яка є нашим сусідом, країна, де є і живуть наші приятелі, яка має чудову і багату історію і прекрасну культуру. Що це є країна, яка має інтерес співпрацювати і мінятися в рамках культурних установ і підприємств,» каже директор Об’єднання «ФЕМАН» Едуард Бураш.
Святослав ДОВГОВИЧ
Відбулись
звітно-виборні збори Спілки українських письменників Словаччини
1 квітня 2016 року в Центрі
української культури в Пряшеві відбулись звітно-виборні збори Спілки
українських письменників Словаччини. Збори оцінили роль і місце Спілки
в
національно-культурному житті української національної меншини,
сучасний стан
видавання журналу «Дукля» і намітили план діяльності на наступний
виборчий
період. Із 29 у зборах
взяло участь 17 членів.
Звіт
про діяльність організації
зачитав
голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин. Хоч
засідання
не проходили регулярно, але члени комітету завжди були на зв’язку і
рішали
актуальні питання. Голова Спілки разом з Василем Дацеєм регулярно брали
участь
у засіданнях ради Асоціації письменницьких
організацій Словаччини, оскільки Спілка є складовою частиною цієї
організації.
Іван
Яцканин у звітній доповіді, між іншим, сказав: «Зійшлись
ми для того, щоб у
цей
складний час означити наше місце в суспільстві, нашу роль і позицію у збереженні цінностей
нашого
національно-культурного набутку, який є, так би мовити, нашим обличчям
в очах
інших. Таким набутком є українське красне письменство Словаччини». Далі
він
наголосив, що Спілку не слід розуміти в загальних рисах, не створювати
ілюзію
про її силу чи ефективність. У наш час багато чого залежить від
ентузіазму
окремих членів.
За
звітний період, тобто від 21 березня 2013 року, Спілка здійснила та
брала
активну участь у проведенні ряд акцій. Це були, наприклад, літературні
вечори,
бесіди, конференції, семінари, презентації книжок, «круглі столи»,
вечори-спогади. Спілка була співорганізатором конференції з нагоди
200-річчя
від дня народження Тараса Шевченка,
літературних зустрічей, фестивалів художнього слова. В
цьому році Спілка
готується до підготовки відмічення в Словаччині 160-річчя від дня
народження і
100-річчя від дня смерті Івана Франка.
Загалом
протягом звітного періоду було
здійснено понад 40
акцій, проведено 13
презентацій видань
українських
письменників Словаччини. Спілка
співпрацює з Союзом русинів-українців СР в організуванні Фестивалю
драми і
художнього слова ім. О. Духновича в Пряшеві, огляду з художнього
читання жінок
«Струни серця» ім. Ірини Невицької,
декотрих програм у рамках Свята культури русинів-українців
Словаччини у
Свиднику, утримує зв’язки з Національною спілкою письменників України,
Закарпатською обласною організацією
НСПУ. Окрему увагу доповідач зосередив на труднощі, зокрема, фінансові,
при
підготовці і видаванні
друкованого
органу Спілки – літературно-мистецького і публіцистичного журналу «Дукля».
В
ході зборів декотрих організаційних питань Спілки і творчих завдань
письменників торкнулись у дискусії
Маруся Няхай, Микола Мушинка, Іван Яцканин, Павло
Маскалик, Мілан Бобак,
Йолана Голенда, Йосиф Шелепець, Михайло Роман, Прокіп Колісник, Степан
Крушко.
Виступили також гості – виконавчий директор видавництва ТОВ «NITECH» Іван Тільняк та заступник голови ЦР
СРУСР Павло Боґдан. Вони узгодились на думці,
що з кожним роком доходить до поступового зменшення
державних субсидій
для культури національних меншин, що несприятливо позначається і на
видаванні
української преси Словаччини, в тому числі журналу «Дукля». Прогноз невтішний: зовсім
імовірно, що в майбутньому
дійде до дальшого
скорочення субсидій,
що негативно позначиться на
долі національної
культури русинів-українців
Словаччини. Редакційну
роботу
забезпечують по суті пенсіонери,
тому що
виділені кошти недостатні для оплати
молодих перспективних працівників.
Звітно-виборні
збори висловили вдячність і визнання
Іванові Яцканину за його роботу в Спілці, видавання
журналу «Дукля» і за
особистий вклад у поглиблення творчих зав’язків з словацькими
літераторами і
перекладачами, Його знову
було обрано
головою Спілки українських письменників Словаччини. Членами нового
комітету
стали Мілан Бобак, Степан
Гостиняк,
Прокіп Колісник, Маруся Няхай, у контрольно-ревізійну комісію ввійшли
Любиця
Бабота, Ярослав Джоганик та Юліус
Панько.
Збори
прийняли рішення, що окремі плановані завдання будуть
затверджені за окремими членами новообраного
комітету.
Мирослав ІЛЮК.
Доповідь про діяльність зачитав Іван Яцканин, вправо – Маруся Няхай і Надія Вархол.
Під час роботи звітно-виборних зборів Спілки українських письменників Словаччини.
Категорії
- Новини
- Моніторинг
- Про нас
- Про нас пишуть
- Нове життя
- Історія та фотографії
- Календар акцій
- Консульство
- Цей веб–сайт