ukrajinci.sk

Новини - квітень 2014

28.04.2014

Продовження «Центральноєвропейських дебат»

Кілька років тому у Пряшеві відбувались «Центральноєвропейські дебати». Йшлося про зустрічі з цікавими людьми центральноєвропейського простору.

Пряшів має такий історичний, географічний, культурний та зокрема людський потенціал, щоб можна було продовжити такі зустрічі, на яких мали б порушуватись питання літератури, культури та суспільного життя.

Отаким продовженням колишніх «Центральноєвропейських дебат» була нещодавно у пряшівському клубі-ресторані «Християнія» українсько-польська зустріч з поетами, перекладачами та редакторами, які своєю творчістю і діяльністю причетні до обидвох цих літератур. Мова йшла і про те, як можна створювати культурну мережу між країнами Вишеградської четвірки та іншими країнами. Зустріч, у ході якої взяли участь зокрема студенти Пряшівського університету, відбулася завдяки «Вишеградському фонду» та проекту «Visegrad University Studies Grant».
Перша частина зустрічі була присвячена презентації часопису «Вертіґо» (журнал про поезію і поетів), який представив словацький поет і перекладач Ян Ґавура. Він неодноразово підкреслив невикористані можливості щодо взаємопізнання і взаєморозуміння.

Гостем цієї імпрези був польський поет і перекладач Франчішек Настульчик. Він автор 8 оригінальних поетичних збірок, перекладає словацьку та чеську поезію. Наприклад, книжково вийшла у його перекладі збірка поезії словацького поета Івана Штрпку. У розмові він також зауважив, що стан знайомства зі словацькою літературою у Польщі незавидний.

Сучасна українська поезія – поняття дуже широке, об’ємне. Це, до речі, прекрасний букет, створений поетами різних поколінь. У цьому зв’язку приємною була зустріч з молодим перекладачем української поезії – Славоміром Ґалом, який переклав поезію сучасного українського поета Павла Коробчука, яка вийшла як літературний зошит часопису «Вертіґо» під назвою «Kameňolom» («Каменоломня»). Розмову перекладача Славоміра Ґала з поетом Павлом Коробчуком можна прочитати у вже згаданому журналі «Вертіґо».

Під час бесіди було сказано, що словацький читач, зокрема шанувальник поетичного слова, не знає сучасну українську поезію. Зовсім інша ситуація, наприклад, у Чехії, де появилась значна кількість книжкових видань, які презентують сучасну українську літературу чеською мовою.

Текст і фото (ія)

Польський поет і перекладач Франчішек Настульчик.

Перекладач Славомір Ґал.

Частина учасників (студенти Пряшівського університету) під час українсько-польської зустрічі.

26.04.2014

Дні української культури

З нагоди Днів української культури вчора в Пряшеві в залі PKO відбувся концерт Закарпатського народного хору.

Заслужений академічний Закарпатський народний хор є перший в історії Закарпаття професійний мистецький колектив, створений 1945 року. До складу входять хорова, танцювальна та оркестрова групи.

Сьогодні художний керівник та головний диригент хору - Наталія Петій-Потапчук.

На концерті також виступив народний артист України Петро Матій.

СОЮЗ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Вас запрошує на

ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В СЛОВАЧЧИНІ

53 ФЕСТИВАЛЬ ДРАМИ

І ХУДОЖНЬОГО СЛОВА

ім. ОЛЕКСАНДРА ДУХНОВИЧА

15 травня 2014 р. (четвер)

ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРЯШІВ

14.00 – Змагання з художнього читання –

III, IV, V категорії

ТЕАТР О. ДУХНОВИЧА ПРЯШІВ

19.00 – І. Котляревський, М. Лисенко:

НАТАЛКА ПОЛТАВКА – Драмколектив Ряшів

16 травня 2014 р. (п’ятниця)

ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРЯШІВ

09.00 – Змагання з художнього читання – I, IІ категорії

13.00 – Оцінка змагання та заключний семінар

ТЕАТР О. ДУХНОВИЧА ПРЯШІВ

18.00 – Ю. А. Шереґій: ЧЕРТІЖНЯНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ

Музично-драматичний ансамбль Т. Шевченка

і танцювальний колектив „Рутенія“, Братислава

Союз русинів-українців Словацької Республіки

Спілка фотохудожників Закарпаття

Запрошують Вас на виставку фотографій з нагоди ДНІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В СЛОВАЧЧИНІ

25 квітня 2014 р. o 16.00 год.

Центр української культури, вул. Янка Бородача, 5, Пряшів

Виставка потриває до 5 червня 2014 р.

Позачергові вибори відбудуться 25 травня 2014 р.

(Інтерв’ю консула Посольства України в Братиславі Ігоря Притули щодо майбутніх виборів Президента України)

- Чи не становить напружена ситуація на Сході України загрозу для проведення виборів Президента України?

Незважаючи на усі спроби Росії та організованих і контрольованих нею злочинних груп зірвати президентські вибори в Україні, у тому числі шляхом дестабілізації ситуації у східних регіонах України, українська влада рішуче налаштована провести їх у визначений термін (25 травня 2014 р.) вільно, прозоро, демократично, у повній відповідності до національного законодавства та загальновизнаних міжнародних стандартів.

Важливим питанням підготовки до виборів є дотримання затвердженого ЦВК календарного плану – згідно з ним 4 квітня завершився процес висування та реєстрації кандидатів на посаду Президента України (ЦВК офіційно зареєстровано 23 кандидати, які представляють практично усі регіони та увесь спектр політичних сил України), 14 квітня закінчилося формування окружних комісій, 6 травня триватиме робота з формування дільничних виборчих комісій.

- Що становить юридичну базу проведення виборів Президента України?

Колишній президент України Віктор Янукович самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та припинив виконувати свої обов’язки, що створило реальну загрозу керованості держави, її суверенітету і територіальній цілісності. З огляду на це та виходячи з обставин крайньої необхідності, Верховна Рада України 22 лютого 2014 р. ухвалила Постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів Президента України» (25 травня 2014 р.).

- Чи запросить українська влада міжнародних спостерігачів?

Українська сторона зацікавлена у тому, щоб вибори пройшли за максимально можливою участю міжнародних спостерігачів. З цією метою для спостереження за виборами були офіційно запрошені спостерігачі від БДІПЛ ОБСЄ, Європейського Парламенту, парламентських асамблей ОБСЄ, Ради Європи, НАТО, ОЧЕС, ГУАМ.

Станом на 17 квітня ЦВК вже зареєструвала 189 міжнародних спостерігача від міжнародних організацій та 11 спостерігачів від іноземних держав.

- Чи візьмуть участь у спостереженні за виборами Президента України представники Словаччини?

За наявною у Посольства інформацією, Головою Національної Ради СР Павлом Пашкою, реагуючи на відповідне звернення української сторони, було прийнято рішення направити в Україну для виконання функцій короткотермінових спостерігачів від Словацької Республіки для спостереження за виборами Президента України Голову Групи НР СР з міжпарламентської дружби з Україною Мікулаша Крайковича та члена цієї Групи Міхала Лукшу.

Крім того, очікується участь у спостереженні за виборами Президента України і працівників Міністерства закордонних справ і європейських питань Словацької Республіки, а також представників неурядового сектору Словаччини.

- Як голосування на виборах Президента України відбуватиметься у Словаччині?

З метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території Словацької Республіки, будуть відкриті 2 (дві) закордонні виборчі дільниці:

№ 900086 - при Посольстві України в Братиславі (м. Братислава, вул. Радванська, 35),

№ 900087 - при Генконсульстві України в Пряшеві (м. Пряшів, вул. Плзенська, 11).

Відповідно до чинного виборчого законодавства України, участь у виборах на закордонних виборчих дільницях зможуть узяти виборці – громадяни України, які зареєстровані на консульському обліку Посольства і Генерального консульства та автоматично включені до загальнонаціонального Реєстру виборців.

Внесення виборців - громадян України до списків для голосування здійснюється у Посольстві та Генконсульстві за вказаними адресами до 19 травня 2014 року включно. У день голосування включення громадян України до списків виборців – неможливе.

УКЛІН ТАРАСУ

(У Свиднику прозвучала невмируща поезія Тараса Шевченка)

СРУСР у своїх планах діяльності дає простір реалізації жіночих активностей, в тому числі презентації у такому змаганні, яким є конкурсний огляд художнього читання жінок-декламаторок СТРУНИ СЕРЦЯ ім. Ірини Невицької.

29 березня 2014 р. в просторах СНМ – Музею української культури в Свиднику відбувся вже 24 огляд з художнього читання жінок Струни серця ім. Ірини Невицької, щоб дати пошану жінці політику, прозаїку, котра усе життя змагалася за долю своєї країни, за долю прийдешніх поколінь. Організатором даної імпрези були: СРУСР, Спілка українських письменників Словаччини, місто Свидник, СНМ – МУК в Свиднику та Піддуклянська бібліотека – Клуб художнього слова.

У змаганні взяла участь 21 жінка. Читці-декламатори із Снини, Михаловець, Кошиць, Сабинова, Пряшева, Ряшева, Бардієва, Грабівчика, Млинаровець та Свидника змагалися в двох категоріях. Конкурсний огляд був приурочений 200-ій річниці з дня народження Тараса Шевченка, все життя та творчість якого були присвячені українському народу. І сьогодні, в оті тяжкі часи для України, не одна людина бере в свої руки дві книги - БІБЛІЮ і КОБЗАР. Без першої ми були б духовно й морально неповноцінними, а без другої - немислимі як народ. Може, й зате в художньому читанні переважала Шевченкова поезія. У виконанні жінок-декламаторок прозвучали не тільки твори геніального Кобзаря, але й вірші інших авторів, які писали про Шевченка. В склад журі входили доц. Зузана Ганудель (голова), д-р педагогіки Івета Світок та Мґр Марія Белей, які призначили таких переможців в окремих категоріях: за кращий вибір твору (перша категорія) - Наталія Лісничук з Михаловець; друга категорія - Ольга Урам із Свидника та Анна Бандурчина із Снини; за краще виконання твору (перша категорія) - Іванка Світок з Пряшева, (друга категорія) - Софія Кундрат із Свидника. З власною творчiстю представилися Люба Бахур із Свидника, Марія Пасічник з Бардієва та Ніна Загурак із Сабинова, твір якої журі оцінила за актуальність. Всім жінкам-декламаторкам було вручено дипломи за участь та сувеніри.

Післяобіддя відзначалося святковою ґалакопрограмою, яку конферувала авторка цих рядків, яка була одночасно й сценаристкою даної програми. На ній гостей та присутніх привітав голова ЦР СРУСР Петро Сокол, між якими були приматор міста Свидника інж. Ян Голодняк та генеральний консул України в Пряшеві Ольга Бенч. Після короткого вступу Зузани Ганудель про вплив ідей Тараса Шевченка на творчість Ірини Невицької, виступили учні гуртка української мови під керівництвом вчительки Мґр Оксани Хавко Основної школи по вул. Карпатській у Свиднику. Вони прочитали віршик про природу, а сестрички Данієлка та Катеринка Піпасові заспівали народну пісню у супроводі Ладислава Слука. А далі представилися вже жінки-декламаторки.

На самому початку жіноча співацька група Свидничанка заспівала Шевченкові «Думи мої, думи мої». Поетичні рядки «Ми в купочці колись росли», «Мені однаково, чи буду» та уривок поеми «Мар’яна-черниця» прозвучали у виконанні Галини Галчик (Свидник), Наталії Лісничук (Михалівці) та Наташі Шепітко (Свидник). Студентка Пряшівського університету Станіслава Кошінова та Лена Піндярова (Свидник) прочитали уривок з поеми «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє». Виступи читців-декламаторів збагатили гості з Ужгорода: Леся Дубенко прочитала вірш «Голос Божої Матері» лауреата Шевченківської премії за 1997 рік поета Петра Скунця, а Данiєла Якобчук задекламувала вірш Ліни Костенко «Щасливиться».

В багатьох Шевченкових віршах зображено нещасливу долю жінки - жінки скривдженої, пригнобленої, безправної чи безталанної матері. У виконані Іванки Світок, студентки Пряшівського університету та свидничанки Галини Бокош-Мивканич прозвучала поема «Тополя», а Катерини Клімко, так само студентки того ж самого університету, вірш «Нащо мені чорні брови», Марія Хомова з Ряшева прочитала уривок «Катерини», а свидничанка Марія Барна - вірш «У нашім раї на землі». Т. Шевченко змалку слухав мелодійні речитативи сліпих співців-кобзарів, творців та виконавців епічних історичних пісень у супроводі старовинної української кобзи. Все це інспірувало поета в його подальшій творчості, а свою першу поетичну збірку він назвав «Кобзар» (1840). Анна Дзур з Млинаровець виконала вірш Шевченка «Лічу в неволі дні і ночі», Світлана Мартинюк з Кошиць поезію «Розрита могила», свидничанки Надія Мущик - уривок з поеми «Кавказ», Ольга Урам - «Тарасова ніч».

Присутніх захопив виступ студентки Ягеллонського університету в Кракові, яка цього часу навчається на кафедрі україністики Пряшівського університету, Вероніки Ґоґолі з модерною поезією Василя Махна «Прощання з ілюзіями». Крім вже згадуваної Свидничанки та сестричок Піпасових в ґалапрограмі лунали пісні у виконанні Івети Світок з доньками Іванкою та Мартинкою з Пряшева, Галини Бокоч-Мивканич із Свидника, Марії Хоми з Ряшева та Марії Пасічник з Бардієва. Ґалаконцерт закінчився декламацією на різних мовах Шевченкового ЗАПОВІТУ різними мовами: словацькою, чеською, польською, сербською, болгарською, англійською, французькою, російською та німецькою.

Глибока подяка за успішно проведену акцію належить СНМ – Музею української культури в Свиднику - його директору Мирославу Сополизі, доктору історичних наук та його працівникам, Піддуклянській бібліотеці, зокрема Марії Лабик за її рукодільні сувеніри та спонсорам: Міському уряду в Свиднику на чолі з приматором інж. Яном Голодняком, Спілці українських письменників на чолі з її головою Іваном Яцканином, родині Шепітковій із Свидника та Михайлові Білоруському з Шариського Щавника.

Естафету ювілейного 25 річника СТРУНИ СЕРЦЯ ім. Ірини Невицької перевзяв староста села Удол Степан Арендач. Отож – до зустрічі на ювілейному 25 річнику Струн серця 2015 року в Удолі на Старолюбовнянщині!

Анна Ванько.

Фото: В’єра Дерцова,

Ладислав Пушкар.

На Струнах серця у Свиднику.

У ґалаконцерті виступили Івета Світок з дочками Іванкою та Мартинкою. На акордеоні зіграв Ігор Крета.

Жіноча співацька група «Свидничанка».

Шевченкову «Розриту могилу» зачитала Світлана Мартинюк з Кошиць

Щодо позачергових виборів Президента України

Відповідно до рішення Верховної Ради України 25 лютого цього року почався виборчій процес з позачергових виборів Президента України, які мають відбутися 25 травня 2014 року.

У цьому зв’язку, з метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території Словацької Республіки, будуть відкриті 2 (дві) закордонні виборчі дільниці :

№ 900086 - при Посольстві України в Словацькій Республіці

(м.Братислава, вул. Радванська 35)

тел. : 02/59202810

факс: 02/59202837

e-mail : consular@ukrembassy.sk

№ 900087 - при Генеральному консульстві України в Пряшеві

(м.Пряшів, вул. Плзенська 11).

тел. : 051/7710620

факс: 051/7710621

e-mail : gc_skp@mfa.gov.ua

Внесення виборців - громадян України до списків для голосування здійснюється у Посольстві та Генконсульстві за вказаними адресами до 19 травня 2014 року включно. У день голосування включення громадян України до списків виборців – неможливе.

Для зручності виборців на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії «Державний реєстр виборців» www.drv.gov.ua впроваджено сервіс «Особистий кабінет виборця» , у якому громадянам України надано можливість перевірити інформацію про своє включення до Державного реєстру виборців та про свою виборчу адресу у Реєстрі.

Додаткову інформацію з питань участі у виборах можливо дізнатися за вищенаведеними контактними адресами Посольства та Генерального консульства.

11.04.2014

Візит делегації Міністерства освіти і науки України до Словацької Республіки

7-8 квітня ц.р. з робочим візитом у Братиславі перебувала делегація Міністерства освіти і науки України, очолювана Міністром освіти і науки України С.М.Квітом.

У ході візиту 8 квітня ц.р. відбулися переговори української делегації зі словацькими партнерами.

Зокрема, відбулися плідні переговори з Міністром освіти, науки, досліджень і спорту СР Д.Чапловичем, а також Держсекретарем цього Міністерства Ш.Худобою, під час яких сторони обмінялися актуальною інформацією з питань розвитку освіти і науки в обох країнах, проаналізували стан двостороннього співробітництва в освітній та науковій сферах, домовилися про поглиблення співпраці як на міністерському рівні, так і у форматі залучення українських партнерів до заходів в науково-освітній сфері країн V-4 в якості спостерігачів, можливості участі української сторони в європейських освітніх програмах, зокрема, програмі „ERASMUS+”, а також взаємодії у сфері освіти і науки в рамках реалізації „Дунайської стратегії”.

Під час обміну думками словацька сторона вийшла з ініціативою підготовки до підписання міжвідомчого договору про розвиток двосторонньої співпраці, що було схвально сприйняте й підтримано українською стороною.

Після завершення переговорів керівники делегацій підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаємне академічне визнання еквівалентності документів про освіту, виданих в Україні та Словацькій Республіці, яка значною мірою сприятиме розвитку двосторонніх відносин в освітній та науковій сферах.

Цього ж дня українська делегація зустрілася і провела переговори з керівництвом Університету ім.Я.А.Коменського в Братиславі, у ході яких відбувся обмін думками щодо удосконалення системи освіти, її реформування та обміну досвідом у зазначеній сфері. З ректором Університету ім.Я.А.Коменського К.Мієчетою було також обговорено питання щодо можливості встановлення партнерських зв’язків між зазначеним словацьким університетом і одним з лідируючих ВНЗ в Україні.

Візит делегації Міністерства освіти і науки України відбувся у дружній, діловій і партнерській атмосфері, при цьому була засвідчена взаємна налаштованість на продовження плідного і конструктивного співробітництва та активної взаємодії.

07.04.2014

В ООН відзначили 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка

27 березня 2014 р. в ООН у Нью-Йорку, США, відбулось святкове відзначення 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка під назвою “Тарас Шевченко: борець за українську мову, самовизначення народів, людські права та соціальну справедливість”. Цей захід, що пройшов у рамках Міжнародного дня рідної мови, був організований Світовим Конґресом Українців (СКУ) та Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) за підтримки Постійного представництва України при ООН.

У вшануванні Тараса Шевченка взяли участь члени дипломатичних представництв при ООН з різних країн світу, державні високопосадовці США, наукові і культурні діячі та широка українська громадськість.

З вітальним словом від імені Президента 68-ої сесії Генеральної асамблеї ООН Джона В. Еша виступив заступник голови Генеральної асамблеї з питань активізації діяльності і реформування Ради безпеки Ноель Сінклер та від заступника Генерального секретаря ООН з питань комунікації і громадської інформації Пітера Ланскі-Тіффенталя - директор відділу зв’язків Департаменту громадської інформації ООН Магер Нассер.

Також прозвучали привітання від виконуючого обов'язки Міністра закордонних справ України Андрія Дещиці, Президента СКУ Евгена Чолія, яке зачитала Президент Українського Конґресового Комітету Америки Тамара Ґалло-Олексій, та Президента СФУЖО Орисі Сушко. Головну доповідь виголосив професор Торонтського університету д-р Максим Тарнавський.

У виступах акцентувалось на значенні мови як основного засобу збереження культурної спадщини. Нинішні події в Україні, однак, також вплинули на виступаючих, які наголосили на актуальності великого поета для українського народу, що бореться за свою свободу, продовжуючи черпати натхнення і сили з пророчих Шевченкових слів.

Програма також включала виступи чоловічого хору “Прометей” з Філадельфії, вокального дуету “Лісова пісня” і братів Добрянських; декламування поезії Шевченка українською і англійською мовою, а також слайд-презентацію про мистецькі твори Тараса Шевченка. Ведучим програми був Петро Фединський, автор нещодавно виданого першого повного перекладу англійською мовою «Кобзаря»

Тараса Шевченка.

СКУ є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об’єднує в своєму складі українські організації із 33 країн та підтримує зв’язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р., СКУ був визнаний у 2003 р. неурядовою організацією у Економічній та

04.04.2014

Ювілейні жнива

На днях відбулось засідання Підготовчого комітету ювілейного 60 Свята культури русинів-українців Словаччини у Свиднику, яке відбудеться 13 – 15 червня цього року. І тут є нагода поставити декілька питань головному програмному гаранту Свята Петрові Беґені.

● Петре, що можеш сказати про підготовку програми Свята? Вся програма, оскільки це 60 ювілейне Свято, буде нестися в ретроспективі. Це означає, що хочемо глядачам показати все те найкраще, що могли у Свиднику за 60 років бачити. Тому й лейтмотивом програми будуть «ювілейні жнива». Вже традиційно ми не забули про свидницьких школярів, котрі дістануть простір у п’ятницю в «Малюванні на асфальті» та «В школі танцю», де хочемо їх заінтересувати до народної культури, народних звичаїв, до народного танцю, щоб ми виховали й своїх послідовників. Після обіду хочемо віддати честь великому синові українського народу Т. Г. Шевченку, 200 років від дня народження якого якраз цього року пригадуємо. Вечір буде належати молодим, де в просторах перед амфітеатром здійснимо прекрасну «дискотеку».

● А коли розпочнуться «ювілейні жнива?»

Вже практично розпочались і будуть надалі продовжуватись в суботній дитячій програмі «Їде поїзд шу, шу, шу..» та «Ми одна велика родина», в котрих хочемо показати те найкраще, що в нашій звичаєвій, пісенній, танцювальній, традиційній народній культури ми зберегли за 60 років Свята. В ній будуть виступати найкращі дитячі та дорослі фольклорні колективи, співаки та співацькі групи, гостювальні та закордонні колективи, народні розповідачі. Хочемо представити і наші окремі села, міста та регіони, з яких колективи в минулому виступали на нашому Святі. Все те закінчимо виступом сьогодні, може, найпопулярнішої народної капели. Думаю, що глядачі наспіваються досита.

● А що неділя?

В неділю хочемо наші «ювілейні жнива» закінчити. Насамперед всі підемо помолитися до свидницьких храмів, щоб о 13.00 годині зійтись в просторах скансену СНМ-МУК, де покажемо результати наших культурних жнив, пересунемось в амфітеатр і продовжимо програму. Тут дійсно покажемо найкращі номери домашніх, гостювальних і закордонних колективів і все закінчимо народним гулянням, як то після жнив бувало, з дуже популярною народною капелою «Примаки».

● Ідея прекрасна. А що дійсність? Дійсність така, що разом з інж. Ладіславом Бачинським програму на 80 % вже тепер маємо підготовлену. Інтерес з боку фольклорних колективів до Свята є дуже великий. Голосяться і нововиниклі колективи. Правда, не можемо кожного до програми залучити. Будемо робити вибір, відвідуємо кожний колектив, який зголосився на Свято. Виберемо тільки те найкраще, найякісніше, допоможемо колективам методично. Ми переконані, що програма, яку готовимо, буде для глядачів незабутньою, захопить їх серця.

За розмову подякував

Мирослав ІЛЮК.

04.04.2014

ВИСТУП УЧНІВ УКРАЇНСЬКОГО ГУРТКА в СНМ – МУК

В СНМ – Музеї української культури у Свиднику в суботу, 29 березня 2014 року, здійснився 24 огляд художнього читання жінок під назвою СТРУНИ СЕРЦЯ ім. ІРИНИ НЕВИЦЬКОЇ. Від 10 години розпочалась декламація поезії жінок у двох категоріях, а від 15 години - святкова ґалапрограма, в якій брали участь і ми – учні українського гуртка, який працює при ОШ по вул. Карпатській під керівництвом вчительки Мгр Оксани Хавко (на фото) вже п’ять років. Цьогорічний ґалаконцерт був присвячений 200-літтю з дня народження геніального сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

Ми гордимося тим , що репрезентували нашу школу в головній програмі ґалаконцерту на чудовій, милозвучній, співучій українській мові – мові наших предків.

Ігор Хавко,

учень 5 класу

ОШ по вул. Карпатській в Свиднику.

Фото: В’єра Дерцова.

04.04.2014

Зростання наукового рівня викладачів Кафедри україністики

Викладачі Кафедри україністики Інституту україністики та центральноєвропейських студій Філософського факультету Пряшівського університету підвищили свою кваліфікацію шляхом захисту габілітаційної та кандидатської робіт.

У 2014 році здобула вчене звання доцент д-р Кредатусова Ярміла, к.ф.н. Під час 16-ти річного педагогічного стажу доцент присвячувала свою наукову роботу темам українсько-словацького порівняльного мовознавства, зокрема сучасному лексичному запасу в обох мовах з точки зору словотворення. Займалася також питанням професійного перекладу та методики перекладу і частково питанням викладання української мови в початкових школах.

У 2001 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Onomaziologické paralely a odlišnosti v slovnej zásobe spisovnej slovenčiny a ukrajinčiny». Пізніше видала монографію під назвою «Nová substantívna lexika z ukrajinsko-slovenského aspektu: vybrané porovnávacie štúdie» (2013).

На Кафедрі україністики доц. д-р Ярміла Кредатусова, к.ф.н. читає лекції та проводить лабораторні заняття та наукові семінари на навчальних програмах вчительство, перекладознавство і слов'янські мови та літератури. Цьому відповідають і вузівські підручники, які вона видала: «Kontrastívna lexikológia pre prekladateľov (rusistov a ukrajinistov)» (2010) (в співавторстві з Я. Опалковою), «Odborný preklad v praxi: učebnica s cvičeniami pre ukrajinistov» (2011) та «Konzekutívne tlmočenie 1 (pre ukrajinistov)» (2012). Всі три книги були добре сприйняті публікою не лише в Словаччині, але і за кордоном (Брно, Ужгород, Львів, Київ). Підручник сприятливо оцінили і працівники Національної академії наук України (позитивні відгуки в науковому журналі «Українська мова»). Згадані підручники також використовуються в якості навчальних посібників в Ужгородському національному університеті.

У 2013 році шляхом захисту кандидатської дисертації підвищила також свою кваліфікацію д-р Адріана Амір, к.ф.н. У дисертаційному дослідженні «Preklady Juraja Andričíka z ukrajinčiny do slovenčiny» доктор розглядає переклади творів В. Стефаника і М. Коцюбинського на словацьку мову, зроблені перекладачем Ю. Андрічиком. Авторка зокрема зосереджує свою увагу на лінгвокультуреми, так як вони, з точки зору перекладу, являються дуже цікавим явищем, що відображає культуру, традиції та менталітет нації. Їх вибір залежить від географічних, соціальних та політичних обставин. В Стефаникових новелах йдеться про територію Галичини і її реалії. У Коцюбинського вона досліджувала лінгвокультуреми, які є типові для середовища гуцулів і специфічного сприйняття ними реальності.

Д-р Адріана Амір, к.ф.н. читає лекції та проводить наукові семінари таких навчальних дисциплін, як «Реалії України», «Давня та новітня українська література», «Українська література 20-го століття», «Українська література Закарпаття та Східної Словаччини» та інші.

Бажаємо працівникам Кафедри україністики плідної роботи у науковій діяльності і надіємося на подальші успіхи.

Мгр Юлія Легутка,
асистент Кафедри україністики.

03.04.2014

В РАДІСНОМУ ОЧІКУВАННІ ВЕЛИКОДНЯ

(15-ий річник змагання у писанковому мистецтві)

Уже через декілька днів церковні дзвони по усьому світу сповіщатимуть радісну новину про великий день – ВЕЛИКДЕНЬ – ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА. Всі ми тішимося на це урочисте свято і пильно готуємося до нього. Свідченням того є й красою наповнений виставочний зал СНМ – Музею української культури у Свиднику, де 28 березня за присутності понад 100 людей, під супровід народних мелодій у виконанні членів співочої групи свидницького фольклорного колективу «Маковиця», було відкрито виставку «ПИСАНКИ 2014» – 15 річник оглядового змагання в розписуванні великодніх яєчок.

Писанки – це своєрідний атрибут великодньої символіки. Таким способом наші предки проявляли свою радість з великого празника Воскресіння Ісуса Христа. Яйце, крім іншого, вже з давніх-давен у народі вважали символом початку, символом плодоносності, символом звитяги добра над злом, символом перемоги світла над тьмою. Яйце нерідко використовували як магічний засіб для охорони людей та худоби від злих демонів. Як символ зародження життя яйце споконвіку було важливим атрибутом звичаєвого циклу весняного рівнодення.

Традиція оздоблювання (фарбування, малювання, писання) яєчок в регіоні Північно-Східної Словаччини, де компактно проживають русини-українці, досягли високого рівня. Певні самобутні українські техніки й мотиви розписування яєць дуже поширилися й по інших регіонах Словаччини.

Нашим намаганням є зберігати, розвивати це народне мистецтво і донести його до прийдешніх поколінь. 15-й річник виставки писанок – оглядового змагання, в якому взяло участь 26 сучасних народних майстрів, є достойним продовженням цих прекрасних традицій. За період від 2000 р., коли ця імпреза була започаткована, в СНМ – Музеї української культури експонувало свої колекції писанок 456 народних майстрів з різних місцевостей Східної (в одному разі й Середньої) Словаччини. На кожній виставці щорічно представлено біля 500 писанок за різною технікою та орнаментальних мотивів. Виставку щорічно оглянуло понад 600 осіб, всіх разом за 2000 – 2013 рр. - понад 9 тисяч відвідувачів.

Отже, ініціатива працівників музею в цьому відношенні, під кураторством д-ра Йосифа Вархола, безперечно, заслуговує на увагу та високу оцінку.

Слід зауважити, що на кожній з виставок на протязі наведеного періоду, крім писанок, експонувалися й артефакти іншого жанру народного чи професіонального мистецтва.

Так само й виставку ПИСАНКИ 2014 гармонійно доповнюють прекрасні вишивки, автором яких є вже покійна Анна Панчак (з роду Бохин), д-р філософії, відомий педагог колишнього Університету ім. П. Й. Шафарика, а також активний учасник нашого громадянсько-культурного життя.

Вишивка – своєрідна форма оздоблення тканин та одягу.

Вишивкою прикрашували різні частини одягу – жіночі, але й чоловічі сорочки – кошулі, оплічата, лайбики, фартухи, запаски, але й інші декоративно-ужиткові тканини: обруси, плахти, подушки, заголовки та інше. Традиційна народна вишивка в нашому карпатському регіоні дивує багатством узорів та їх варіантів, різноманітних технік та строкатою гармонією кольорів. Про це свідчать й вишивки А. Панчак.

Мистецтво вишивки досягає свого розвитку у першій половині ХХ ст. але й нині воно залишається одним із найрозвинутіших і найпопулярніших видів традиційного народного орнаментального мистецтва.

Вишивка – це визначний феномен народної культури. Вона виконує багато функцій: естетичну, розпізнавальну, комунікативну, але й етноідентифікаційну.

Вишивання поширене в усіх місцевостях нашого регіону. Глибокі коріння воно запустило й у селах на Лабіршині. Багатьма талантами народного орнаментального мистецтва славиться с. Чертіжне. Писанкарі цього села систематично постачали своїми творами торговельні осередки ÚĽUV (Ústredie ľudovo-umeleckej výroby). Їх заслугою типові народні писанки з нашого регіону поширилися по цілій Словаччині, а також в інші країни світу. В цьому селі було й багато талановитих вишивальниць.

Одна з них – Анна Панчак, яка тут народилася у 1931 р. Вона вже змалку закохалася у вишиванкове мистецтво і займалася ним на протязі цілого життя попри своїй педагогічній та іншій роботі.

Ця прекрасна частина її творчої спадщини зберігається у її сина Сергія Панчака, співвласниками якої є його брати Йосиф та Юрій. Усім їм належить щира подяка за охоту запозичити ці прекрасні твори для нашої виставки.

Сподіваємось, що й цьогорічна наша виставка, яка потриває до 31-го травня, сприятиме достойному відзначенню великодніх свят, які позитивно впливатимуть на порозуміння і злагоду між людьми, на втихомирення напруженої ситуації у наших східних сусідів – в Україні, а також на мир і спокій у цілому світі.

Мирослав Сополига.

Фото Ладислава Пушкара.

Урочистий акт відкриття виставки. Писанкарок і присутніх привітав директор музею Мирослав Сополига (на фото вправо).

Нова обстановка вимагає нових підходів

Агресія Росії щодо Криму вимагає переоцінки деяких дотеперішніх поступів, наприклад, і у зв’язку збереження та розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу, його захисту та реалізації невід’ємного права на самовизначення у складі суверенної і незалежної Української держави

І про ці проблеми ми розмовляли з українським перекладачем, культурософом, сходознавцем, літературознавцем, публіцистом і громадським діячом Олександром Шокалом (на фото). Крім того, він засновник Всеукраїнської громадської організації Українська Взаємодопомога та співзасновник і перший голова Міжнародної громадської організації українців «Четверта хвиля». Член Національної спілки письменників України (з 1979 р.).

– Пане Олександре, з багатьма новими підходами до розв’язання кримськотатарського питання приходить Україна аж після анексії Криму Росією.

– Так воно і є. Верховна Рада прийняла постанову про визнання кримських татар корінним народом Криму й України. Хоч проект відповідного закону було підготовлено ще 2003 року. А взагалі з визначенням корінних народів в Україні – української титульної нації й корінного народу Криму запізнились на 23 роки. Тоді, коли приймали Декларацію про державний суверенітет України, треба було чітко означити, що в Україні корінний народ – українці, в Криму – кримські татари, а представники інших народів – національні меншини. Найперше, не було б ніяких підстав для спекуляції на темі «поліетнічності» України й не виникало б питання про другу державну мову.

– З цього випливає, що Україну чекає підготовка нової Конституції?

– Згадані норми повинна затвердити нова Конституція України. Нинішнім конфліктам в українському суспільстві можна знайти певну причинну підставу і в чинній Конституції, де записано, що «український народ – це громадяни України всіх національностей».

– Звідки ж взялося таке формулювання?!

– Ця норма списана з конституції Радянського Союзу. І так з Основного закону вилучено природну правову підставу української національної ідентичності й підмінено її оманливою громадянською ідентичністю в чужій народові паразитарній «державі в державі», де люди – біомаса. А українці ж є домінантним титульним етносом України – становлять 78% відсотків українського суспільства. А згідно з міжнародною правовою нормою, коли корінний народ становить понад 60% відсотків суспільства, воно визнається як моноетнічне.

– Отже, основою громадянської ідентичності українського суспільства та реальної політичної самостійності України має стати національна ідентичність корінного народу.

– Суттю української національної ідентичності є моральна зрілість і духовний тип людини агрокультури. На цій традиційній культурно-господарській основі й розвинеться самостійна сила збірного духу українського народу – його воля.

– Коли знову повернемось до ситуації в Криму, приходимо до висновку, що тут проявилась агресивна, шовіністична суть колонізаторського режиму Росії, мабуть, і неспроможність «нової» влади в Україні захистити українське суспільство від агресії й зберегти цілісність країни.

– Росія вже 360 років експлуатує Україну як свою колонію, а українські владці вдавали із себе незалежних васалів. Сила російського колоніального режиму – в його нахабстві, цинізмі. Слабкість України – у відсутності самостійної української політики…

– Усе згадане закликає до радикальних змін.

– У цьому зв’язку слід розпрацювати стратегічну програму розвитку України, нову систему управління державою. Ці 23 роки з проголошення суверенності України ми жили оманою, що маємо незалежну державу. Зараз приходить усвідомлення, що Росія інакше й не розглядала Україну як свою колонію. Остаточно зруйновано обороноздатність країни! Аж коли почалася російська агресія, ми гарячково взялися за залишки армії, кинулись до військової доктрини, якої в нас немає.

– Завдань ціла купа. З чого ж починати?

– В народі кажуть: «Риба псується з голови, а чистити починають з хвоста». Щоб вивести країну з тотальної кризи, необхідно почати оживляти комплексно весь суспільний організм. Як я вже сказав, слабкість України – у відсутності самостійної української політики. Тому потрібно усунути від владарювання в країні всі політичні партії та структурувати суспільство на засадах традиційного природно-звичаєвого права – на звичній для нас системі самоврядування. Дух волі живе в людях. Людям тільки не треба заважати, й вони самі наведуть лад у себе в селі, в місті, в країні.

За розмову подякував

Іван Яцканин.

УКРАЇНЦІ СЛОВАЧЧИНИ

про життя і діяльність