«Украдене щастя» полонило глядачів

 

Заключною акцією 55 Фестивалю драми і художнього слова ім. О. Духновича стала вистава драми з сільського життя «Украдене щастя» Івана Франка, яку на сцені Театру ім. Олександра Духновича в Пряшеві 30 травня 2016 р. показав Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича з міста Дрогобича.

Вітаючи українських акторів у Пряшеві, заступник голови Центральної ради СРУСР Павло Боґдан наголосив, що ця вистава в Пряшеві  вписується у відзначення 160-річчя з дня народження  і 100-річчя з дня смерті Івана Франка, які припадають на цей рік. Висловив вдячність Громадській організації «Мельпомена» та голові організації Любові Оленчук за сприяння в організуванні вистави в Пряшеві. В свою чергу, Любов Оленчук  висловила побажання, щоб така співпраця на ниві театрального мистецтва продовжилась і в майбутньому. Директор театру Микола Гнатенко сказав, що театр відкриває нову сторінку в своїй  більше як 75-річній історії, адже це його перша вистава на теренах Словаччини.

«Украдене щастя» Івана Франка  постійно привертає увагу глядачів. Це драма з сільського життя в недавньому минулому і розкриває історію нещасливого кохання, яке нікого не залишає байдужим. Вистава принесла глядачам пригорщі емоцій, особливо ж глядачі вдячні акторам за майстерність.

Глядачі  оплесками нагороджували  особливо виконавців головних  ролей  - народну артистку України  Аллу Шкондіну в ролі Анни, заслуженого артиста України  Сергія Дудку в ролі Миколи Задорожного, Івана Гарасимчука в ролі Михайла Гурмана, Адама Цибульського в ролі Війта.

Режисура та музичне оформлення – Олександр Король, сценографія – Ярослав Данилів, художник з костюмів – Юлія Гнатенко, балетмейстер – Сергій Дмитрієв.

Голова Центральної  ради СРУСР Петро Сокол нагородив акторів  квітами і сувенірами і висловив бажання зустрічатись  ними  частіше у нас в Словаччині.

 

                                                                                  Мирослав ІЛЮК.

В Ужгороді відбулося  свято книги

           

25 і 26 травня ц.р. в Ужгороді проходило п’яте за ліком свято книги «Книга-фест». Перший день  свята можна було б назвати і українсько-словацьким «літературним добросусідством»: на стелажах в приміщеннях Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України, Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка, в інших  установах і організаціях красувалися книжки сучасних словацьких письменників у перекладі на українську мову, книжки українських письменників Словаччини, українські газети і журнали  - «Нове життя», журнали «Дукля» і «Веселка». Радує,  що саме  українські письменники Словаччини стали активними  будівничими літературних мостів між Словаччиною та Україною і тим самим сприяють популяризації словацької  літератури на теренах Закарпаття і далі в Україні. Одним з найактивніших перекладачів і організаторів такого співробітництва  заявив себе  прозаїк, голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин.

Голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України, поет Василь Густі не без гордощів говорить про плідні двосторонні літературні взаємини українських літераторів по обидві сторони українсько-словацького кордону.

Свято книги пройшло в  урочистій атмосфері за участю майстрів пера Закарпаття, видавців, літературознавців, бібліотекарів, журналістів, студентської молоді, гостей з різних областей України.  Начальник управління культури  ОДА  Вікторія Флорова закликала авторів і видавців до  тіснішої співпраці. Словаччину  на святі  представляла генеральний консул Словаччини в Ужгороді Янка Буріанова, яка, між іншим,  заявила: «Наші дружні культурні взаємини – беззаперечні, але така духовна цінність завжди потребує і матеріального втілення. Всі ці книги є промовистим свідченнями нашого добросусідства, які назавжди залишаться з нами». До її слів долучився  голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол, який сказав, що розбудова добрих словацько-українських взаємин  належить до пріоритетів діяльності   національно-культурної громадської організації, яку він представляє,  хоч  суспільні обставини  не завжди є  сприятливими для цього.

Питання розвитку книговидання та розповсюдження стали предметом обговорення круглого стола. Заступник директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської обласної державної адміністрації Василь Комарницький навів статистику: якщо минулого року на Львівщині було видано 1379 найменувань книг, то на Закарпатті  -  лише 197 назв, загальний тираж видань становив 97 тисяч примірників, а це – 0,1 книги на одного жителя області. Літературознавець Дмитро Федака додав, що в 70-х роках цей показник становив 4,5 книг на жителя області. Це пов’язане з відсутністю загальнодержавної  стратегії розвитку книговидання.

Книжковий фестиваль продовжився 25 травня бесідою з письменниками в обласній бібліотеці. Ввечері гості  відвідали «Шевченківську алею»  в селі Нижнє Солотвино на Ужгородщині.

Наступний день – 26 травня ц.р., - був присвячений виставкам і презентаціям окремих книжок і бесідам з представниками  українських видавництв.

Організатори свята книги зробили дальший крок у справі презентації закарпатської літератури в окремих областях України і державах близького зарубіжжя, в тому числі у Словаччині. Проте така праця не може обійтись без підтримки держави.

 

                                                                       Мирослав ІЛЮК.

Новий президент Австрії має українське коріння

 

Прадід нещодавно обраного президента Австрії Александера Ван дер Беллена був українцем.

Про це інформує VIDIA з посиланням на повідомлення посла України в Австрії Олександра Щерби.

«Естонський архів: один із прадідів нового президента Австрії був з України», – написав дипломат у своєму Twitter та долучив фото генеалогічного дерева Ван дер Беллена.

 

                                                                                  VIDIA

Савченко вільна і в Україні!

Президент Росії Володимир Путін помилував незаконно засуджену в РФ українську льотчицю Надію Савченко.

Відповідний указ вже підписано.

Як повідомляють російські ЗМІ, про це заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Як повідомляв УНІАН, в ніч на середу літак Порошенко прибув до Ростова-на-Дону, щоб забрати Савченко в Україну в ході обміну на російських ГРУшників Александрова і Єрофєєва.

Засуджених російських ГРУшників, у свою чергу, Порошенко помилував. Борт з Єрофєєвим і Александровим вже вилетів у Росію.

Художнє слово піднімає дух

(Відбувся 55 Фестиваль драми і художнього слова ім. О. Духновича)

 

Уже 55 років сплітаємо красний вінок українського художнього слова. Все  розпочалося Першим Фестивалем драми і художнього слова у Снині 1961 року. Ніби сьогодні виринають перед нами  обличчя (уже тепер, мабуть, бабусь і дідусів) читців-декламаторів і артистів професійних  та аматорських драматичних колективів. Справді, уже більше як півстоліття сплітаємо вінок мови Тараса Шевченка, але й Федора Лазорика, який красномовно висловився про чудовий перший фестиваль в журналі «Дружно вперед».

Пройшли роки… Пройшли фестивалі… Спочатку в Снині, а потім в Меджилабірцях (де було  й понад 70 учасників у читанні поезії і прози – переможців окружних змагань), виступало 5 – 6  українських драматичних колективів, наприклад, зі Стащина, Габури, Меджилабірців, Свидника, Няґова, Гуменного, Кошиць.., а сьогодні в Пряшеві. За організацію фестивалю велика подяка належить невтомним працівникам Союзу русинів-українців СР, які разом з вчителями, директорами шкіл продовжують цю прекрасну традицію.

55 Фестиваль драми і художнього слова ім. О. Духновича розпочався 12 травня ц.р. у Пряшеві конкурсом у художньому читанні поезії та прози тих, хто любить і поважає українське слово, хто має потяг до української літератури взагалі, а в Словаччині зокрема. Бо настала девальвація українства (не лише у нас!!!).

Український вчений Микола Жулинський свого часу сказав: «Девальвація національної свідомості відбувається у тих людях, душі яких не чують голосу матері-вітчизни, в яких атрофоване почуття національного обов’язку і вони не відчувають духовної спорідненості зі своїм народом.  Бо у кожного народу є своя національна душа, яка жива доти, поки ЖИВИМ Є ЇЇ СЛОВО».

Голова ЦР СРУСР Петро Сокол, відкриваючи Фестиваль драми і художнього слова, підкреслив велику силу українського слова, закликав поважати материнську  мову, власний народ, свій рід, який віками гордився своїми предками, а в останні роки йде кудись боком.

Заступник голови ЦР СРУСР Павло Боґдан серед присутніх привітав вчителів української мови з різних куточків Пряшівського краю, голову Спілки українських письменників Словаччини Івана Яцканина, журналістів і передав слово голові журі Йолані Марушак (члени журі Марія Белей та Юрій Дацко). Вона попросила учасників змагання бути сміливими і дисциплінованими, бо художнє слово собі цього вимагає.

У перший день змагалися читці-декламатори третьої, четвертої та п’ятої категорій, в яких  виступили Софія Бандурчин, Карина Марчак, Анастасія Томляк та Ангеліна Мегела зі Снини, Ема Ернст, Лідія Ґоґоль, Валерія Рисована та Денис Лежнєв із Пряшева, Тімея Кундля, Сабіна Шламп’як з Орябини, Тамара Фридрих та Вероніка Ванюш з Цернини, Домініка Адамишин з Бардієва, Ольга Урам зі Свидника та Михайло Білоруський з Шариського Щавника.

У підвечір в концертному залі Центру української культури учасники фестивалю мали змогу побачити літературно-музичну композицію на твори української поетеси Ліни Костенко «Присутність» у виконанні артисток  Львівського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича Лілії Кобильник і Тетяни Лученко.

13 травня фестиваль продовжився конкурсом у першій і другій категоріях, в яких змагалися Ґабріела Ґожа, Самуел-Йосиф Фейсак, Ванда Дем’ян, Браніслав Бандурич та Їтка Франдулич з Ублі, Ленка Ґроцька, Алексія Пітер-Бучко та Юлія Юрашек із Пряшева, Йосиф Лешковський, Матій Чокина, Софія Дерев’яник, Яна Ґаллийова, Славка Ґаллийова та Марія Дерев’яник з Орябини та Вікторія Спишак і Томаш Фендя з Удола.

Змагання проходило у творчій і напруженій атмосфері. Одні одних слухали та оплесками оцінювали виступи. На нашу думку, усі були добре підготованими, хоч переможцями могли стати лише ті найкращі. Вибір творів відповідав віку й можливостям читців-декламаторів. На цей раз домінували твори таких авторів, як М. Качалуба, В. Скоморовський, Г. Бойко, Й. Шелепець, Л. Компанієць, П. Воронько, В. Моруга, В. Сухомлинський, В. Біанкі, В. Нестайко, О. Домницький, С. Гринда, Є. Дудар, І. Невицька, І. Матрюк, І. Франко, І. Мельник, В. Юртин, Л. Костенко, В. Сосюра та Т. Шевченко.

Після закінчення змагання Йолана Марушак зробила оцінку. Підкреслила велику винахідливість у підготовці, дисциплінованість та любов до українського слова, бо воно, мабуть,  найкраще у світі. Попросила до настирливої підготовки до наступного фестивалю. Згодом було передано дипломи і виголошено переможців (результати змагання друкуємо окремо).

Хочеться ще додати, що у формуванні дитини (та людини взагалі) велику роль відіграє особистий приклад батьків, учителів, культурно-освітніх працівників та творчої інтелігенції взагалі.  Це усвідомлюють і ті, хто без боязні, самовіддано готували до змагання своїх вихованців. Хочеться  висловити подяку Жаннеті Штефаник з Орябини, Марії Камозін з Ублі, Іветі Світок та Марії Голомань з Пряшева, Валентині Мінчик з Удола, пані Оренич з Цернини, але й тим, кого у Пряшеві не було, але доклали свою долю до підготовки змагання. Подяка належить Евеліні Гвать з Ряшева, яка невтомно  готує не лише співаків, але і читців-декламаторів.

55 Фестиваль драми і художнього слова за нами, а підготовка 56-го – перед нами. Тож, щасливої погоди у подальшій роботі на ниві нашої національної української культури!

 

                                                                                                          Юрій ДАЦКО.

Результати змагання з художнього   читання  поезії  та прози

 

Перша категорія - поезія

1.  Самуел-Йосиф Фейсак

2.  Ґабріела Ґожа

Йосиф Лешковський

3. Ленка Ґроцька

Вікторія Спишак

Перша категорія - проза

1. Алексія  Пітер-Бучко

2. Ванда Дем’ян

3. Софія Дерев’яник

Друга категорія - поезія

1. Браніслав  Бандурич

2. Яна Ґаллийова

Друга категорія – проза

1. Славка Ґаллийова

2. Марія Дерев’яник

3. Їтка Франдулич

Третя категорія - поезія

1. Софія Бандурчина

2. Тімея Кундля

3. Ема Ернст

Третя категорія - проза

1.  Сабіна Шламп’як

3. Вероніка Ванюш

Четверта категорія – поезія

1. Домініка Адамишин

2. Валерія Рисована

3. Анастасія Томляк

Четверта категорія – проза

1. Ангеліна Мегела

П’ята категорія - поезія

1. Ольга Урам

Премії

За особливий виступ з уривком Віфлеємських ігор  - Михайло Білоруський

За власну творчість – Денис Лежнєв

В дусі порозуміння і підтримки

 

З ініціативи Союзу русинів-українців СР 11.5.2016 р. в Пряшеві відбулась зустріч представників Союзу з архієпископом Пряшівським, Митрополитом Чеських земель і Словаччини Ростиславом. Голова ЦР СРУСР Петро Сокол і заступник голови ЦР СРУСР Павло Боґдан  поінформували предстоятеля Православної  церкви  з головними завданнями і напрямами діяльності організації, організованими центральними акціями Союзу, в тому числі  Фестивалем духовної пісні, який кожного року відбувається у Снині. Вся  діяльність Союзу русинів-українців СР, як сказали представники організації, спрямована на   розвиток і збереження національної культури русинів-українців  Словаччини,  шкільництва, національних, духовних і церковних  традицій нашого населення, в тому числі східного обряду, «руської віри», церковнослов’янської мови у богослужінні та азбуки.  Висловили надію, що діяльність Союзу русинів-українців  СР і надалі знайде порозуміння і підтримку не лише в колах церковної ієрархії, але і в рядах православного духовенства та віруючих.

Митрополит Ростислав сказав, що Православна церква як в минулому, так і тепер послідовно відстоює первинність духовного начала в житті особи і суспільства, укріпляє у мирян віру, причому не обходить ні найважливіше в житті віруючого - збереження національної ідентичності.  Сучасний незавидний стан  національно-культурного життя викликає стривоженість і тому представникам культурно-національного життя всіх напрямів треба зробити все  для оновлення  єдності. Одночасно закликав до згуртування  потенційних національно-культурних сил. Уроки треба брати з історії і додав, що  церква завжди була носієм   багатих духовних і національно-культурних традицій нашого населення. Ці традиції треба зберігати і нам.

У зустрічі взяли участь директор управління Пряшівської православної єпархії о. прот. Олександр Цап та активіст ЦР СРУСР Петро Беґені.

 

                                                                                                          -мі-

«Маковицька струна 2016»  у Пряшеві

     

5.5.2016 р. у Центрі української культури в Пряшеві відбувся регіональний  огляд народних пісень «Маковицька струна».          В  ньому брало участь 17 співаків у категоріях до 14, до 18 і до 40 років у  соло- і дуо-співі.

            Цікавою відмінністю огляду є те, що сюди приходять співаки не тільки з Пряшева і околиці. В пряшівських середніх школах, училищах, вищих учбових закладах навчаються студенти з різних регіонів,  проживають в пряшівських гуртожитках, а таким чином помітна і різноманітність діалектів, характеру й текстів народної або авторської пісні. Тут і можливість подивляти фрагменти народних костюмів тих регіонів, звідки походять співаки. Часто звучить і народна пісня України, яка в нашому середовищі давно присутня й улюблена.

            Виконання  репертуару співаків оцінювала комісія (Івета Світок,  Яна Любимова, Петро Беґені).

            Програму  огляду збагатила чоловіча співацька група РР СРУСР в Кошицях «Поляна», яку пряшівська організація запросила при нагоді її 20-річного  існування. Група досягла  яскравих успіхів у слухачів дома, на сценах різних оглядів і фестивалів та  за межами  Словаччини.

            Солістом програми був і співак Марек Мохнач, член ПУЛЬСу в Пряшеві, виступила  також лауреатка «Маковицької струни» 2015 Марія Чулій.

            В «золотому пасмі», що дає право брати участь у центральному огляді «Маковицька струна», який наприкінці року традиційно відбувається в Бардієві, зайняли місце: в першій категорії в соло-співі: Даяна Новотна з Пряшева та Самуел Адам з  Миклушовець; в дуо-співі: Ґабріела і Петро Кундратові з Баєровець; в другій категорії в соло-співі Нікола Юрашекова з Вишньої Шебастової біля Пряшева, в дуо-співі Ґабріела Кокорудьова з Чемерного і Марія Грицова з Чичави, студентки Педагогічної і соціальної академії в Пряшеві.

 

                                                                                                          Єва ОЛЕАР.

ВИСНОВКИ

МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

„УКРАЇНЦІ В ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРІ КАРПАТ“

Свидник, 8 – 9 квітня 2016 р.

 

8 – 9 квітня 2016 року з нагоди 60-річчя Словацького національного музею – Музею української культури у Свиднику відбулася Міжнародна наукова конференція „Українці в історії та культурі Карпат“.

Головним організатором конференції були СНМ – Музей української культури та громадське об’єднання „Русько-українська ініціатива“. Ініціатор та науковий гарант конференції: Dr. h. c., PhDr. Мирослав Сополига, доктор історичних наук, директор музею. У конференції взяли участь провідні науковці – довгорічні співпрацівники музею зі Словаччини, України, Чехії, Польщі та Сербії – Воєводини.

Метою конференції було проаналізувати та оцінити 60-річну діяльність цієї найстаршої в Словаччині музейної установи національної меншини на тлі історичного та культурного розвитку українців у регіоні Карпат і в контексті ширших міжетнічних взаємовідносин.

На пленарному засіданні та в двох секціях було виголошено 28 доповідей. Загалом у конференції та урочистостях взяло участь понад 80 осіб.

На основі фахових доповідей та дискусій було прийнято наступні заключення:

1. Учасники конференції високо оцінюють організаційне забезпечення та науковий рівень конференції. Щиро вітають колектив працівників музею з 60-річчям заснування цієї визначної установи, а також його директора Мирослава Сополигу з 70-річчям від дня народження.

2. Заснування та 60-річна діяльність Музею української культури – яскравий приклад взаємного порозуміння між словаками та національними меншинами, символ словацько-української співдружності. Ця установа своїми експозиціями та іншими активностями досягла європейського рівня музейної справи. Вона являє собою стабільний і невід’ємний компонент словацького музейництва. Це – достойний репрезентант словацької державної культурної політики в контексті етнічних та національних меншин.

3. Історичний та культурний розвиток регіону Карпат, в тому числі й словацько-польсько-українського пограниччя, немислимий без українців. Ця етнічна спільнота тут споконвіку зігравала важливу роль у заселенні краю, процесі формування суспільного життя, матеріальної та духовної культури.

4. Учасники конференції засуджують будь-які спроби елімінації ролі українців у регіоні Карпат, а також маніпуляції та штучні технології з метою прискорення асиміляції цієї етнічної спільноти, зокрема, її розподіл на різні національності всупереч історичним та науковим фактам.

5. Використання стародавньої (історичної) самоназви українців – русин/руський для найменування „нового“ слов’янського народу є антинауковим та неприпустимим. Сепаратистичний розподіл українців на окремі етнічні спільноти служить як один із засобів дестабілізації українського народу й держави Україна. Українці повинні домогтися у державних представників країн, в яких вони проживають, послідовного вживання сучасної своєї етноназви, а історичні пойменування застосовувати з належним поясненням (уточненням).

6. Ніхто не ставить під сумнів право будь-кому використовувати закарпатські, південно- та північнолемківські, гуцульські та бойківські діалекти, а також робити спроби їх олітературнити, однак ніхто не може їх називати інакше, як українськими, оскільки, за науковими висновками славістів, вони є невід’ємною частиною україномовного простору.

7. Дезінтеграція українського етномовного та етнонаціонального простору, що спостерігається протягом минулих двох десятиліть на заході української етнічної території, – це свідчення недостатньої ефективності української науки та української держави загалом.

8. Дана конференція також підтвердила, що представники мажоритарних (панівних) народів не завжди охочі підтримувати національно-усвідомлюючий процес українців у регіоні Карпат. Довготривало занедбовуються також рішення економічних та суспільно-політичних проблем цього етносу. Існуюче законодавство не задовольняє потреби та вимоги національних меншин.

9. Про результати конференції та її висновки слід інформувати широку громадськість та компетентні органи відповідних країн. Учасники конференції рекомендують організаторам опублікувати їх у самостійному збірнику.

10. Конференція виконала своє завдання передусім у тому, що вказала на актуальність порушеної теми. Проблематика національних меншин взагалі є дуже розсяглою й вагомою, тому учасники конференції рекомендують організаторам підготувати дальші подібні міжнародні наукові зібрання.

 

          Учасники конференції

„Українці в історії та культурі Карпат“.

Покладання квітів до пам’ятника визволителям

 

У покладанні квітів до пам’ятника визволителям міста Пряшева під час Другої світової війни 5 травня 2016 року взяла участь делегація Союзу русинів-українців Словацької Республіки. На знак вдячності радянським воїнам, більшість яких у визволенні міста складали етнічні українці,  делегація  від Посольства України в СР і Союзу русинів-українців СР поклала вінок  в  українських жовто-блакитних  кольорах.

Категорії

• Новини
• Моніторинг
• Про нас
• Про нас пишуть
• Нове життя
• Історія та фотографії
• Календар акцій
• Консульство
• Цей веб–сайт

Архів новин

• січень
• лютий
• березень
• квітень
• травень
• червень
• липень
• серпень
• вересень
• жовтень
• листопад
• грудень