УКРАЇНЦІ СЛОВАЧЧИНИ

Наприкінці навчального року закриті ще дві українські школи

У минулу п'ятницю останнє прощай дали учні і вчителі у основних школах в селах Хмельова та Габура. Це пов'язано з браком коштів. Інших національних шкіл це не торкається,  лише українських.

Шкода, що Міністерство освіти Споваччини бачить фінансові труднощі тільки в наших школах. Для інших шкіл завжди знаходять гроші (див. відео). Антиукраїнська діяльність правлячої партії та її голови відчувається у всіх рішеннях.

відео: Новини RTVS - 00:29:20

27.06.2014

Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію в повному обсязі

Україна і Європейський Союз завершили підписання Угоди про асоціацію в повному обсязі.

Як передає кореспондент УНІАН, угоду підписали в Брюсселі в рамках саміту ЄС президент України Петро Порошенко, президент Ради ЄС Герман Ван Ромпей, президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу та голови держав і урядів усіх 27 країн-членів ЄС.

Угоди про асоціацію з ЄС також підписали Грузія і Молдова.

Учасники церемонії розташувалися за столом, що має вигляд букви П. У центральній частині - верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон, Ромпей і Баррозу, поруч з яким сидять президент України Порошенко, президент Грузії Георгій Маргвелашвілі і прем'єр-міністр Молдови Юрій Лянке. З лівого боку - представники країн ЄС (за прізвищами починаючи з літери Б), а по ліву руку від Порошенка - прем'єр-міністр Бельгії Еліо Ді Рупо і прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон.

Усі вони поставили свої підписи під угодами.

Як відомо, 21 березня Україна і Євросоюз підписали політичну частину Угоди про асоціацію.

Угода передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з Європейським Союзом.

У разі ратифікації угоди Верховною Радою України в короткі терміни, документ може бути тимчасово імплементований без того, щоб чекати ратифікації усіма 27-ма країнами-членами ЄС, яка може зайняти кілька років.

Цілями асоціації є поступове зближення сторін, що базується на спільних цінностях і тісних привілейованих зв'язків і поглиблення участі України у програмах та агентствах ЄС.

Режим поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом передбачає негайне скасування діючих ввізних мит на більшість товарів двосторонньої торгівлі (82,6% товарних позицій з боку України та 91,8% з боку ЄС). Для інших товарних позицій будуть встановлені перехідні періоди - коли мита будуть поступово знижуватися протягом кількох років (від 1 до 7 років). Перехідні режими встановлюються переважно для України як захисної заходи підготовки українських виробників до роботи в умовах конкуренції з європейськими партнерами. Крім того, в якості захисної заходи для українських виробників будуть встановлені нерівнозначні зниження мита на аграрну продукцію.

Україна і ЄС планували підписати Угоду про асоціацію ще на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі 29 листопада 2013 року. За тиждень до підписання український уряд призупинило процес євроінтеграції. Це викликало масові акції протесту в Україні, які завершилися усуненням від влади президента Віктора Януковича.

Повний текст угоди

Новини Посольства

В Україні розпочато процес реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади 

 

Важливою складовою конституційної реформи в Україні є реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з метою децентралізації та розширення повноважень місцевої влади на принципах субсидіарності, деконцентрації влади та ресурсів.

Ключові зміни до Конституції України стосуються розділів ІХ «Адміністративно-територіальний устрій» і ХІ «Місцеве самоврядування». Також пропонуються деякі зміни до розділів ІV «Верховна Рада України», V «Президент України» та VІ «Кабінет Міністрів. Інші органи виконавчої влади».

Прийняття відповідних змін до Основного Закону України забезпечить створення належної правової основи для схвалення низки законодавчих актів, необхідних для реалізації реформи місцевого самоврядування. Серед них: нова редакція закону «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві державні представництва», зміни до Бюджетного кодексу, а також низки законодавчих актів, які визначають розподіл повноважень між виконавчими органами влади і органами місцевого самоврядування, їх розподіл між органами місцевого самоврядування різного рівня.

 

На засіданні Уряду України 1 квітня 2014 року було схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні, основною ідеєю якої є децентралізація влади в країні, суттєве розширення повноважень територіальних громад, зміна системи управління на обласному та районному рівнях.

        До 1 жовтня 2014 року триватиме широке громадське обговорення, організація та забезпечення проведення якого покладені на Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана.

СВЯТО СВЯТ

 

           У Свиднику 13 – 15 червня 2014 року відбулось ювілейне 60 Свято культури русинів-українців Словаччини. Тисячі глядачів з Північно-Східної Словаччини, головним чином з Свидника і Свидниччини, сотні гостей з близьких і далеких країн, друзі і знайомі в черговий раз завітали у Свидник, аби милуватись тою красою, створеною народом, яку щедрими пригорщами роздавали глядачам самодіяльні і професійні ансамблі русинів-українців Словаччини. Втішно, що поруч з дорослими  до творення художньої краси на сцені на базі фольклору і традицій    включається і наймолодша генерація – діти і шкільна молодь (сценаристи і режисери Петро Беґені, Ладіслав Бачинський,  модератори, конферансьє  Адріанна Балла, Степан Гій, Іван Рудий). До творення тої краси долучилися і гостювальні колективи з Словаччини і з-за кордону, які підсилили ту неповторну атмосферу, яку вміють створити лише люди, геть закохані в задушевні народні пісні і темпераментні танці,  милозвучне рідне слово, загалом у народну культуру в різних її різновидах і неповторності.

Марафон пісень, танців, доброго настрою тривав у Свиднику  три  фестивальні дні як вдень, так і вночі. Федір Лазорик на світанку фестивалів і свят те дійство в амфітеатрі і поза ним назвав дуже просто - «Вік наш фестивальний», засвідчуючи і в той спосіб, що рідна пісня, традиції стоять на сторожі всього того, чим були багаті наші предки.  На думку голови Світової федерації українських лемківських об’єднань, відомої української співачки Софії Федини (Львів), Свидник став інспірацією і прикладом для виникнення  подібних фестивалів і свят людей нашого роду у Польщі, Сербії, Хорватії, навіть  в  Канаді чи Сполучених Штатах Америки.

У програмі Свята виступило кілька десятків самодіяльних і професійних колективів з Словаччини, України, Литви і Хорватії.

           60 Свято культури русинів-українців Словаччини розпочалося у п’ятницю, 13 червня 2014 р., малюванням на асфальті з тематикою Свята, в якому змагались  діти свидницьких дитсадків і шкіл та з Цернини. Згодом площа перед СНМ – Музеєм української культури перетворилася на велику танцювальну арену – Школу народного танцю, вчителями якої для присутніх на площі стали члени свидницьких самодіяльних колективів - «Маковички» і «Маковиці».

        Складовою частиною Свята є традиційні зустрічі з письменниками. На цей раз у Піддуклянську бібліотеку (директор бібліотеки  КамілБеньо) завітали  відомий український прозаїк, лауреат Шевченківської премії,  головний редактор журналу «Кур’єр Кривбасу» Григорій Гусейнов та  директор ужгородського видавництва «Timpani» Ярослав Федишин, яких  публіці представив голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин.  Любителі художнього слова з незвичайним інтересом слухали Григорія Гусейнова, його  мудрі слова про мандри в царину українського національного духу. В свою чергу, Ярослав Федишин  розповів про видані книжки з словацької літератури  і перспективні видавнич і плани на майбутнє.

          Після  обіду  в  СНМ – Музеї  української  культури відбулось відкриття виставки картин   представника сучасного образотворчого мистецтва в Словаччині, ректора  Вищої школи образотворчого мистецтва в Братиславі  проф. Станіслава Станкоці. Як відомо, Станіслав Станкоці народився у Снині, а дитинство провів у Гостовицях поблизу Снини.

 

            У рамках семінару до 60-річчя Свята культури русинів-українців Словаччини, який відбувся  в СНМ – МУК, до питань історії фестивалю, розвитку національної культури і музейної справи русинів-українців з доповідями, повідомленнями і  вітаннями  виступили  Петро Сокол,  Ян Голодняк, Павло Боґдан, Петро Беґені, Микола Мушинка,  Мирослав Сополига, Йосиф Вархол, Велемир Паплацко (Сербія), Надзвичайний і Повноважний Посол України  в СР Олег Гаваші, Софія Федина (Україна), оперний співак Ігор Куцер, Іван Чижмар. Довгорічні працівники на ниві народної художньої творчості були нагороджені Похвальними грамотами СРУСР.

            Згодом  драмколектив  з Ряшева  Бардіївського  округу  в  приміщеннях   музею  показав виставу «Назар Стодоля» Т. Шевченка у режисурі Евеліни Гвать.

             Після Живого запрошення – програми свидницьких колективів на пішохідній зоні – в ареалі амфітеатру  за вечірнього холоду і дощу пройшла дискотека (діджей Губертус, Польщі). Дискотека привабила молодь і завдяки тому, що виступала капела Кандрачовці.

            Суботній ранок 14 червня 2014 року видався холодним. Над Свидником нависали холодні чорні хмари, які віщували і на післяобідній час холод.

          Вечірня  і  нічна  суботня  програма  традиційно  приваблює найбільшу кількість глядачів. Організатори назвали  цикл програми -  Ми одна велика родина. Програма дитячих колективів «Їде машинка, шу, шу, шу» (сценарист і режисер Ладіслав Бачинський) була побудована на виступах дитячих колективів –  «Маковички» з Свидника, «Словіночки» з Словінок, «Кечери» з Якуб’ян, «Незабудки» з Гуменного, молодіжного колективу «Радість» з Камйонки і колективу  «Хемлонячик» з Гуменного.  Гра дітей не є лише звичайною забавою. В ній багато творчості, ідей і незвичайності. Це дзеркало життя, відображеного в дитячій фантазії. Сценічна гра про поїзд, що їздить по коліях, але не дотримує графік прибуття і відбуття з станції, досягне свою мету: у свидницький амфітеатр доїде точно, своєчасно, з багатьма дітьми, які в ньому привезуть радість, красу, гарну забаву і незвичайні враження.

 Чарівний дитячий світ з доброю дитячою грайливістю наблизили глядачам  словом маленькі талановиті модератори – Михайло Бартко, Радослав Зима, Ростислав Лучик і Юрій Прибула.  Декотрих з них знаємо з українських шкіл, в яких вони вчаться. Майбутніх успішних модераторів свидницька сцена виховує вже змолоду.

          У  програмі «Спогади»  було презентовано ті села і міста, художні колективи яких брали участь у попередніх Святах, а в наступній - «Радість із зустрічі» (програма домашніх і гостювальних колективів) представили себе «Карпатянин» (Пряшів), «Маковиця» (Свидник), «Маковицький голос»  (Свидник), «Поляна» (Орябина), «Поляна» (Кошиці), Фольклорний колектив русинів Хорватії, Фольклорний колектив «Пине» (Литва) і співачка з Сербії Анна Римар.

            Зоряна  програма  відомих  співаків  народних  пісень під назвою «Пісні нашого серця» привабила сотні глядачів, які постійно прибували в амфітеатр і наперекір холодній погоді. У програмі виступили Марія Мачошко, Анна Сервицька, Івета Світок з дочками Іванкою і Мартинкою, Василь Дура – Йосиф Рудий,  Стефан Лукацко – Мілан Блиха, Ярослав Дірґа та ін.

            У  дальшій  програмі  «Звідки  до  нас  гості  прийшли»  виступили Піддуклянський  художній народний ансамбль (Пряшів), співацький дует «Вишиванка» (Кошиці), Заслужений академічний Закарпатський народний хор  (Ужгород, Україна) та співачка Софія Федина (Львів, Україна). Гумористичне слово на цей раз прозвучало у виконанні Миколи Прибили з України.

            Концерт відомої народної капели із співачкою Марією Мачошко  - «І буде весело – з «Колларовцями» і наперекір холоду привабила багатьох глядачів. Оплескам і спонтанному підспівуванню не було кінця-краю, так що концерт завершився далеко після півночі феєрверком.

         Неділя, 15  липня  2014  року, видалася  дещо  теплішою. Зранку  у всіх храмах Свидника пройшли святі літургії, після них відбулось урочисте покладання квітів до пам’ятників полеглим героям на Дуклі  та у Свиднику.

       Кульмінувало 60 Свято культури русинів-українців Словаччини циклом  Ювілейні жнива, складовою частиною якого булапісляобідня етнографічно-фольклорна програма «Жнива, милі жнива»  в скансені СНМ – МУК, в якій виступили фольклорні колективи і співацькі групи  з Пряшева, Якуб’ян, Курова, Свидника, Вільшавиці, Торисок, Словінок, Орябини, Кошиць, Порача і Руської Поруби. Символічно продемонстрували щедрі жнива, які принесло Свято культури у Свиднику за 59 років його існування. Поруч з тим  глядачі мали змогу побачити весільні звичаї, стилізовані сценки звичаїв і гарний дво- і триголосий  спів у виконанні згаданих колективів.

З скансену всі колективи попрямували в амфітеатр, де пройшли офіційне відкриття і  заключна програма  Свята.

Український народний хор Карпати з Кошиць під диригуванням Левка Довговича виконав молитву «Отче наш» і духовний гімн України «Боже великий, єдиний». Під  мелодії пісні «Коли мурували білу Маковицю» символічно в руки голови Центральної ради СРУСР Петра Сокола віце-приматор Свидника Мирон Микита  передав від імені міста і всіх виступаючих колективів символічні подарунки і побажав Святу дальших красивих 60 років.

            Відкриваючи заключну програму Свята, Петро Сокол, між іншим, сказав: «Сьогодні Свято нашої культури  відзначається вже у 60 раз. Таким ювілеєм і таким Святом не може похвалитись будь-хто. За тих дотеперішніх 59 років тут на тій сцені ми побачили сотні інтересних програм, через неї протанцювали і проспівали тисячі виступаючих, за якими треба бачити години і дні нелегкої роботи, але також гордість за свої традиції і за свій народ.  Якщо хтось у теперішній нелегкий час нехтує цими небувалими традиціями і роботою і натхненням наших попередників і організовує контракції, де власна культура представляється в мінімальній мірі, то треба задуматись над щирістю їх задумів, які так чи інакше прямують до ліквідації всіх традицій і надбань. Але наперекір усьому  наше Свято  живе і ми пересвідчені, що буде жити  і надалі.  Наші колективи народної художньої творчості  все ще вважають виступ на свидницькому Святі завершенням своєї цілорічної наполегливої роботи. Поборюючи неймовірні перешкоди, вони, жертвуючи своїм вільним  часом, а часто і грошима,  сходяться на репетиціях,  готують програми, презентуються на різних  культурних акціях.   Історія нашого Свята культури, напевно, буде продовжуватись і надалі. Де і як – це питання  майбутнього.  Але ми і надалі маємо в намірі презентувати на цьому Святі  нашу народну культуру в її найширшому діапазоні, у всіх її жанрах і формах».        Петро Сокол  привітав делегацію міста Свидника, очолювану віце-приматором   Мироном Микитою, делегацію міста Снини на чолі з приматором Стефаном Міловчиком, делегацію Пряшівського самоврядного краю на чолі з заступником голови  ПСК  Петром Обримчаком,  делегацію Окружного уряду в Бардієві  на чолі з  Мирославом Буйдою, депутатів ПСК Мілана Цоцулю, Петра Філіпа,  радника Посольства України в СР Віталія Усатого, Генерального консула України в Пряшеві Ольгу Бенч, голову Світової федерації українських лемківських об’єднань Софію Федину, делегацію Об’єднання  лемків у Польщі на чолі з Стефаном Гладиком, делегацію Союзу русинів українців Сербії на чолі з Велемиром Паплацком, делегацію Союзу русинів Хорватії,  делегацію Закарпатської обласної державної адміністрації на чолі з  Юрієм Глебою.

Під час відкриття програми  Свята було оголошено вітання Міністра закордонних справ України Андрія Дещиці організаторам та учасникам Свята та вручено Союзу русинів-українців  СР подяку від Міністра культури України  Євгена Нищука.

        У  програмі  «Славімо» - сценічних  жнивах  найкращих  програм  домашніх і гостювальних колективів  та солістів виступили всі колективи, які ми бачили в скансені,  а також Фольклорний колектив Союзу русинів Хорватії. Заслужений  академічний Закарпатський народний хор показав нову програму «Винобрання», а колектив «Земплин» з Михаловець порадував присутніх  фрагментами з побуту русинів-українців Словаччини в минулому під назвою «Було це і були тут».

           Бурю овацій на кінець програми викликав виступ улюбленої серед глядачів Свята вокально-інструментальної групи  «Примаки» (Польща), яка виконала віночок українських народних пісень.

          Свято  продемонструвало  високу  мистецьку культуру виконання, велику любов членів колективів народної художньої творчості до свого Свята, яке їх виховало і розкривало перед ними шість десятиліть свої обійми. Свято підняло народну пісенну і танцювальну культуру до професіонального рівня. Сподіваємось, що той професіоналізм буде жити в думках і прагненнях і наступних поколінь.  Звивисті стежки національно-культурного життя русинів-українців  не обов’язково повинні вести лише до руйнації. За мудрого керівництва  і  при добрій охоті ентузіастів  ці стежки  можуть повести і до щасливішої і радіснішої мети.

 

                                                                                                          Мирослав ІЛЮК.

Фото автора та Ладислава Цупера.

Союз русинів-українців Словацької Республіки

та автор

запрошують Вас на виставку

 

Наталія Студенкова

ДЗЕРКАЛО МОЄЇ ДУШІ

 

Bідкриття виставки 27 червня 2014 р. o 16.00 год.

Центр української культури,

вул. Янка Бородача, 5, Пряшів

Виставка потриває до 20 серпня 2014 р.

СОЮЗ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

 

60

 

СВИДНИК

 

13 - 15 червня 2014 р.

 

СВЯТО КУЛЬТУРИ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ СЛОВАЧЧИНИ

 

ПРОГРАМА

Інститут україністики та середньоєвропейських студій

філософського факультету Пряшівського університету

 Словаччина

Кафедра україністики

 

запрошує на навчання в новому 2014/2015 н. р.

Піснею звеселилась Камйонка

        

        У наступному, 2015  році, Фестиваль фольклору русинів-українців Словаччини в Камйонці  вступає у своє 50-річчя. За період свого існування проходив він різними змінами.

Зроджувався фестиваль у далекому 1966 році ще у Старій Любовні. Тоді головний організатор – Культурний союз українських трудящих  - організував його як Фестиваль української естради. Від 1967 року місцем його  проведення стає Камйонка Старолюбовнянського округу.  Правда, постійно доходило до змін  назви: Фестиваль малих форм народного співу і танцю (1971 р.), Фестиваль хорових колективів (1972 р.), Фестиваль українського фольклору та хорового співу (1977 – 1988 рр.) і, нарешті, Фестиваль фольклору русинів-українців  (від 1990 р.). Між тим були й інші незначні зміни у назві. Від початку  проведення  фестивалю його душею був невтомний педагог і культурно-освітній діяч Степан Біттнер (1913 – 1994), іменем якого названо одну з  програм  - конкурсний огляд співацьких груп  «Голосе, голосе».

І на цей раз камйончани прикрасили своє село. Домашніх  і гостей вітали у вікнах будинків ляльки, одягнені в народне вбрання. Не одна ґаздиня прикрасила вікно будинку найкращими вишиванками. Все в Камйонці виглядало, як на великій виставці вишивок. Давня камйонська традиція пов’язана з святом Русаля, коли люди вітали  настання весни.

Що ж підготував Союз русинів-українців СР глядачам 49 Фестивалю фольклору русинів-українців Словаччини? Програма йшла за зразками попередніх років - перша «Вітайте в Камйонці»  (субота, 31 травня 2014 р.), друга «Голосе, голосе» (Будинок культури) і «Барвінкова Камйонка» (амфітеатр, 1 червня 2014 р.), якою кульмінував фестиваль (сценарист і режисер програм   Ігор Крета, конферансьє – в суботу – Моніка  Шквара і Степан Гій, у неділю -  Степан Гій).

            У першій програмі «Вітайте в Камйонці» після вітального слова старости села  Юрія Єдинака виступили по суті всі  колективи, які працюють в Камйонці – жіноча співацька група «Барвінок», чоловіча співацька група     «Барвінок», сеньйори «Барвінку» (жінки і чоловіки), діти місцевого дитсадка, а також колектив «Радість». Разом з ними представились піснями учасники регіонального конкурсного огляду народних пісень «Маковицька струна» та закордонні гості – білоруські ансамблі «Перезвон» і «Копельські дударі»,  «Народні музики» і «Сувенір» (м. Барановичі, Білорусь).

Програма у неділю, 1 червня, продовжилась 26 конкурсним оглядом. В ній виступило 6 дитячих і дівочих, 7 жіночих і 5 чоловічих співацьких груп (журі огляду Яна Любимова, Божена Ганат, Варфоломій Сотак – голова) з Камйонки, Лютини, Порача, Якуб’ян, Торисок, Снини,  Баєровець, Трнави при Лабірці, Великого Липника, Свидника, Шамброна, Кошиць, Словінок.  Вперше представилась фестивальній публіці  жіноча співацька група «Бучина» з села Пачі (по-народному Паша), розташованого недалеко Рожняви. Йдеться про одне з двох русько-українських острівців (друге село - Гачава), в якому спрадавна живуть люди нашого роду, римо-католики, проте  і досі у них збереглась їх рідна бесіда.

            У  категорії  дитячих  колективів  перше  місце  зайняла   Дитяча  співацька   група «Вородай» з Великого Липника, друге місце  -  Дитяча співацька група «Яворина» з Торисок.

            У  категорії  колективів  дорослих  перше  місце зайняла Чоловіча співацька група «Поляна» з Кошиць, друге - Чоловіча співацька група «Кичера» з  Снини, а  третє -  Жіноча співацька група «Яворина» з Торисок.

            Лауреатом  26 конкурсного  огляду  стала   Жіноча співацька  група «Порачан»  з Порача.

            Після традиційного поглядання квітів до  пам’ятника полеглим героям виступаючі колективи і гості пішком попрямували в амфітеатр, що розміщений на вишньому кінці Камйонки.

            Після  офіційного  відкриття заключної програми «Барвінкова Камйонка» коротко пройшов дощ і на певний час обірвав  фестивальну програму. Глядачів і гостей привітали староста Юрій Єдинак і голова Центральної ради СРУСР  Петро Сокол.  У фестивалі взяли участь державний секретар Міністерства внутрішніх справ СР Маріан Салонь, предноста Окружного уряду і депутат Пряшівського самоврядного краю Петро Сокол, депутат Пряшівського самоврядного краю Йозеф Кандрач, члени комісії з питань культури національних меншин Пряшівського самоврядного краю. Юрій Єдинак поінформував, що ще в цьому році з єврофондів  буде остаточно реконструйовано сцену амфітеатру.

            У заключній фестивальній програмі виступили  переможці  та учасники 26 огляду конкурсного огляду «Голосе, голосе», домашні і гостювальні самодіяльні колективи та закордонні гості. Фольклорний ансамбль «Карпатянин- сеньйор» (Пряшів) показав два нові танці - «Київська дрібна» в хореографічній обробці Ладіслава Бачинського та  «Радість» в хореографії Янка Секерака, а музично-співацько-танцювальний ансамбль «Розмарія» поруч з шариськими танцями і співами показав фрагменти танцювальної культури русинів-українців. На завершення фестивалю виступив Фольклорний колектив «Полєсаночка» - взірцевий ансамбль танцю  Пінської дитячої школи мистецтв (м. Пінськ, Білорусь), який  майстерно виконав  білоруський традиційний танець «Крижачок», ліричний хоровод «Тетерка-подушечка», білоруську польку «Ой-ра», хореографічну композицію «Мельниця», хореографічну мініатюру «Жабка» і традиційний традиційний танець «Лявониха».

            Фестиваль  у  черговий  раз  задокументував, що  за відсутності національного шкільництва, інших атрибутів національної культури фольклор русинів-українців стає чи не останнім пристанищем збереження їх національної ідентичності та їх мови.

 

                                                                                              Мирослав ІЛЮК.

                                                                                              Фото автора.

Ніколи не здавайтесь...

З приводу 60 Свята культури русинів-українців Словаччини у Свиднику

 

Скільки літ, стільки зим ми прожили з вами, аби знов вкупі, вже у зовсім нових обставинах, зійшлися тут, під Брамою свободи, віддати глибокий уклін тим, хто вирвав нас із хомута нацизму, щоб послухати милозвучні українські пісні, щоб зустрітись. Побачити один одного, запитати про життя-буття, подумати про долю й недолю нашу взагалі. Поговорити про велич України, українського слова, але й про небезпеку, яку викликають на  сході імперські зазіхання!

Свидник - мовний символ українського життя тут, в Словацькій Республіці. Символ, що розпочав свою незлічиму путь у Меджилабірцях ... В містечку, яке ніби забуло і не знає куди прямує! Тут почина­лося, росло українство, аж поки не надійшла чорна хмара політичного русинства, яке стало найтемнішою плямою на нашому національному організмі.  А воно імпортоване так, як сьогодні сепаратизм на сході України. Лише з тою різницею, що до нас дійшло з-за океану, а в Українці з-під Уралу!!!

Але  нащо проливати крокодилячі сльози, - вони не допоможуть. Колишній прем’єр Великобританії Вінстон Черчилль свого часу сказав: «Ніколи, ніколи, ніколи не здавайтесь!» Вірно. Не сміємо здаватися. Але що ж нам робити, коли усе навколо  ніби проти нас?! Почи­наючи від найвищих урядовців (прем’єр на так званий русинський фестиваль виділив ніби 5 000 євро! А що дав для Свята української культури?)  аж по власні ряди, які охочі підтримувати все і всіх заради власних інтересів, самих  себе. Не можна бути і русином, і українцем  (хоч  русин  - це старовинна назва українця). Якщо розуміти цю думку так, - будь ласка.  Але в  ніякому разі не можна підтримувати  українофобські тенденції. Хиба не в наших зірках, але в нас самих.

Із могутнього свята у Свиднику, де колись сходилося понад 20 000 любителів української культури з цілого світу, ми звузились до регіональності, бо стали байдужими, не відчуваємо підтримки власної держави, немає своєї школи (а було колись понад 200!), не  є  запаленої молоді, немає свого села, бо воно вимирає (або інтегрується) у міста чи містечка і пристосовується до панівної культури. А це сприяє прихованій асиміляції. Немає «надстандартності», про  яку заявляють чільні  представники держави. Наростає неповага до спадщини предків.

Вважаємо, що Свято культури русинів-українців у Свиднику - це свято свят! Воно нас об'єднує, мотивує, надає надію… Все залежить від усіх нас, бо головний організатор - Союз русинів-українців Словацької Республіки - не зможе нічого зробити без під­тримки держави, без хоча б моральної підтримки з боку України, а особливо кожного з нас, у кого ще серце як-так вистукує мажорні акорди!

З нагоди нашого Свята пригадалися слова колишнього президента України, героя помаранчевої революції, Віктора Ющенка, який, крім іншого, в Донецьку (де сьогодні сепаруються від матері-України) сказав: «Для мене світ не ділиться на біле і чорне. Йдеться про ті цінності, які були в наших батьків і матерів. І якщо ми чесні люди, інтелігентні, ніщо не може нас розділити - ні мова, ні істо­рія, ні культура, ні чиїсь амбіції, ні конфесії».

Є великим бажанням, щоб Свято об’єднало нас. Аби ми збра­тались. Бо лише по-братськи можна надалі жити і розвивати все те, що набули і передали нам наші предки. Вірю, що й справді наша пісня, наша дума  не вмре, не загине. Бо хоч, крім Свята у Свиднику, ще діє фольклорний фестиваль у Камйонці, Фестиваль драми і художнього слова ім. Олександра Духновича (вже) у Пряшеві, «Струни серця», «Маковицька струна» в Бардієві і Пряшеві та інші, що організує Союз русинів-українців Словацької Республіки,  дихає своїм національним життям нововід­критий Центр української культури у Пряшеві, необхідно, щоб пульсувало життя і в округах та районах, - щоб ми не боялись власних проблем. Бо тоді вже кінець! Будемо втікати і перед власною тінню!

Олександр Духнович сказав: «У НАС НЕМАЄ НІЧОГО ВЛАСНОГО - КРІМ ЧЕСТІ. ВТРАТИТИ ЇЇ ОЗНАЧАЄ ПЕРЕСТАТИ БУТИ ЛЮДИНОЮ».

Наша честь - це наша культура,  мова, наші свята і фестивалі. То наші руські села, наш руський рід,  наші незабутні шістдесяті роки, роки розквіту нашої культури.   Тримаймося тої честі! Бо втративши її, втратимо все.

Звени, наша пісне, бо широка ти, як море, широка і вільна без краю. Спів твій летить в обійми гарячого сонця. Невідомий український поет,  В.Л., у 1917 році у Празі написав:

Линьте в небо орлі крила,

Землю зорюйте, плуги!

Хай цвіте Вкраїна мила

Буйним цвітом навкруги!

Та іде поміж народи,

Несучи оливну віть,

Вбрана в зорі, в тихі води,

В злотосоняшну блакить…

Так і ми зорюймо оту нашу ниву, щоб врожай приносила і кормила нас  добром і ласкавістю. Без інтриг. Бо лиш ласкаве слово нам дозволить краще жить й  світами ходить.

 

Юрій ДАЦКО.

Категорії

• Новини
• Моніторинг
• Про нас
• Про нас пишуть
• Нове життя
• Історія та фотографії
• Календар акцій
• Цей веб–сайт

Архів новин

• січень
• лютий
• березень
• квітень
• травень
• червень
• липень
• серпень
• вересень
• жовтень
• листопад
• грудень