ukrajinci.sk

Новини - лютий 2015

Андрей Кіска: «Більшість словаків підтримує Україну»

Словацька Республіка підтримує реформаторські кроки президента та уряду України і готова сприяти у їх реалізації.

У цьому запевнив президент Словацької Республіки Андрей Кіска на зустрічі з президентом України Петром Порошенком 22 лютого 2015 р. в Києві.

«Словаччина вірить вам. Більшість словаків підтримує Україну і чекає на позитивні сигнали від вас... Словаччина не лише говорить про підтримку, а й реально допомагає Україні і є справжнім адвокатом України в Європейському Союзі», - наголосив А. Кіска.

За його словами, він прибув у річницю Революції Гідності, щоб підтримати європейські прагнення українців. «Майдан став символом рішення української нації стати частиною нашої демократичної Європи», - зазначив президент Словаччини.

А. Кіска також прийняв запрошення П. Порошенка і відвідає Україну

у травні цього року.

Марш Гідності завершився молитвою за Україну. Фото

Об’єднання лемків у Польщі очолює Еміль Гойсак

Редакція лемківського видання «Ватра» свій перший номер за 2015 р. відкриває інформацією про зміну голови Об’єднання лемків. Як подано у статті, «за своїм бажанням під кінець року свої повноваження склав Стефан Гладик», який був головою організації 15 років. На засіданні Головної управи Об’єднання лемків, яке відбулося в Горлицях 6 грудня 2014 року, обрано нового голову. Ним став Еміль Гойсак, колишній секретар Об’єднання лемків, і затверджено нових заступників голови: Василя Шлянту, Штефана Клапика та Адама Вев’юрку. Секретарем організації обрано Наталію Гладик.

Редакція «Ватри» інформує, що на засіданні нова управа організації визначила пріоритети своєї діяльності, особливо акцентуючи увагу на працю з дітьми і молодим поколінням.

Богдан-Ігор Антонич

»Гармонія душі«

Літературно-музична композиція

Ювілейний концерт

До читача з «Вимріяною подорожжю»

За нами цілий рік літературного життя. Від кожного нового року ми очікуємо не тільки втримання на тій самій висоті, на якій воно було в попередній рік, але і його зросту.

Живемо складний час. Наш літературний, книжковий ужинок не такий великий, як би хотілось, однак радує, що українська книжка і наперекір усіляким труднощам все- таки існує, виходить.

Пишучи, письменники сподіваються, що їхнє письмо принесе людям втіху. Більше того, читачеві цікаво знати, про що ж пише письменник, якого добре знають.

Обстановка підказує, що ми будемо змушені повернути літературі її колишню силу, авторитет.

Ці моменти резонували й на презентації збірки оповідань Юліуса Панька «Вимріяна подорож», яка відбулася 16-го лютого цього року в Піддуклянській бібліотеці у Свиднику.

У творчому доробку Юліуса Панька видання: «На гори, на ліси, на скелі» (1990), «Курортні тести» (1999), «(Не)обмежені можливості» (2003), «Левошка» (2006), «Альбом» (2011). Переклади на словацьку мову: «(Ne)obmedzené možnosti (2006), «Levoška» (2008).

Юліус Панько своєю прозою сильно вріс у землю свого краю, звідси він і оглядає весь світ. І завдяки ньому українська література Словаччини має ширшу картину життя на словацько-польському пограниччі, в регіоні Свидничини. Це розповідь про життя своїх земляків, вводивши у свої оповідання також типи народних характерів свого регіону.

Розмірковуючи під час презентації про роль письменника у наш складний час, та ще беручи в увагу сучасні умови національно-культурного життя українців Словаччини, мимохіть пригадались слова польського письменника Яна Парандовського: «Дуже нудно бути тільки письменником, бути ним завжди скрізь, рік за роком, місяць за місяцем, у будь-який час дня і ночі. До більш досконалого типу я б зарахував письменників, які виявляють себе митцями лише в певні моменти, а в інший час дають знати про вулкан, що дрімає в грудях тільки загравою слів, кинутих у розмові, доповіді, в лекції. Письменники такого типу ніколи не тікають від життя».

Іван Яцканин.

Прозаїк Юліус Панько у розмові про «Вимріяну подорож».

Прозу Ю. Панька читає Ольга Урам.

Дружина письменника, пані Марія, перекладач. З-під її пера появились вже дві видання Ю. Панька словацькою мовою.

Частина учасників презентації.

Молоді пряшівчани їдуть у Голлівуд

Група молодих ентузіастів взяла участь у міжнародному змаганні короткометражних кінофільмів «48 Film Projekt». Почалось все з того, що до змагання вони включились з своїм проектом «Missing Memories», який оціночне журі їх приємно вразило - їх фільм виграв у категорії «Peopl´es Choice». На урочистому церемоніалі передачі нагороди у лютому цього року працю пряшівчан будуть демонструвати прямо у столиці кінопромисловості в американському Голлівуді.

Шлях до перемоги не був легким. Вони мусили перебороти різні непередбачені проблеми, подолати декілька комплікацій. Спочатку довго роздумували над різними пропозиціями, поки всі члени колективу погодились на спільному замірянні.

Хотіли доказати світу, яку дуже важливу роль у житті грають відносини у рамках колективу і яке велике значення має час. Бо у першу чергу в щоденному житті є праця, гроші, забезпечення родини – а якраз із-за нестачі часу потім такі сім’ї крахують. Вони це ілюстрували на відношенні батька і дочки, бо у сьогоднішньому часі помічаємо велику кризу ролі батьків. У короткому фільмі зображено незамінну роль обох батьків у вихованні дітей, коли у них для їх виховання ніколи не вистачає часу, бо першорядним є робота. А це веде до непередбачуваних наслідків. Тут кожен може знайти у цьому образ самого себе, своєї родини чи приятелів.

При виробництві сценарію допомагали колеги, друзі. Початки не були легкими. Тільки за реєстрацію треба було заплатити 150 доларів, не могли знайти відповідних акторів-виконавців. Знайшлись Мартін Ґалл та Майка Ґайдошова, останні ролі виконували самі реалізатори фільму. До того в часі при роботі над фільмом надворі було дуже холодно, лив дощ та дуже скоро вечоріло, а час підганяв, в окремих частинах не було можливості зробити більше варіантів знімків, скільки би було потрібно і одночасно використати часовий ліміт.

Як переможців змагання в категорії «Peopl´es Choice» їх покликали взяти участь на демонстрації фільму перед публікою і журі та прийняти нагороду. Для цього було потрібно забезпечити немалу суму власних грошей на дорогу, готель, харчування. А це буде можливе тільки за допомоги спонсорів, яким вони дуже вдячні.

Режисер фільму - Ондрей Мартинкович, одною з вісьмох співтворців є і цьогорічна абітурієнта Середньої художньої школи у Пряшеві по вул. Водаренській з класу професорки Славки Фабіян - Мішка Кучмова, вихованець нашого дитсадка по вул. Сладковича в Пряшеві.

Степан Крушко.

Іван Міклош в Україні став радником

Колишній міністр фінансів та віце-прем'єр-міністр Словацької Республіки Іван Міклош (нар. 2.6.1960 р. у Свиднику) призначений радником міністра фінансів України Наталії Яресько з питань податкової системи, децентралізації і загальної реорганізації державних фінансів.

Іван Міклош був міністром приватизації в Словаччині в 1991-1992 роках, віце-прем'єром - міністром економіки Словаччини в 1998-2002 роках, міністром фінансів в 2002-2006 і 2010-2012 роках.

Також він є депутатом Національної Ради Словацької Республіки.

В даний час є членом консультативної ради групи економістів VoxUkraine.

Презентація на високому рівні

Високий тон зустрічі з нагоди презентації нової книги Єви Олеар «Акорди дня», яка відбулася в Центрі української культури в Пряшеві 17.2.2015 р., задав у короткому вступному слові голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин. Він підкреслив, що наперекір складним умовам, в яких нам доводиться жити, ми не мали б залишатися на досягнутому рівні, але мали б прагнути нарощувати рівень нашого культурного та літературного життя.

Цю думку підхопила та піднесла на належний виконавський рівень властивим їй артистичним способом пані Евеліна Гвать, яка оформила прочитання двох зразків з презентованої книги у високомистецький номер програми, чим переконала присутню численну громаду шанувальників літератури в справжніх художніх вартостях літературних творів авторки.

Традиційно добрим та вдумливим аналізом художніх особливостей представив презентовану книгу доктор Йосиф Шелепець, який звернув особливу увагу на специфічність погляду жіночих авторів літературних творів на ніби звичайні життєві пригоди, ядром яких є характерні проблеми людського життя, – а часто виходить так, що саме автори-жінки вміють схопити та виявити ті проблеми в непоказних життєвих пригодах.

Авторка «Акордів дня» – другої книги коротких прозових творів Єва Олеар – з властивою їй безпосередністю та скромністю зосередилася перш за все на подяку всім – в тому числі й присутнім на зустрічі, – хто якимсь способом підбадьорював її, допомагав їй та спричинився до того, що книжечка її творів таки з’явилася на світ.

В нашому дискусійному слові, яке виявилося підсумком всієї презентації книги, ми підкреслювали зокрема скромність авторки та її стриманість в оцінці своїх здібностей та авторських можливостей. Такою «критикою» ми прагли заохотити авторку до активнішого нашого літературного життя та сміливішого її підходу до актуальних тем.

Бесіда довкола наших не тільки літературних проблем продовжувалася також після офіційного закінчення презентації, коли можна було придбати нову книгу авторки, зустрітися присутнім з різних місць Пряшівщини – Бардієва, Свидника, Кошиць та Пряшева, покоштувати не тільки з літературної продукції авторки та навіть з чаркою у руці побажати їй нових успіхів у подальшому її творчому житті.

Юрій БАЧА.

Фото Мирослава Ілюка.

Під час презентації. На фото (зліва): Евеліна Гвать, Іван Яцканин, Єва Олеар.

Вісник СФУЛО 01(25) 2015-1

Транскордонні зв’язки у сфері культури

У рамках співпраці між Закарпатською областю та Пряшівським і Кошицьким самоврядними краями Словацької Республіки та Собот-Сатмарським краєм Угорської Республіки, управлінням культури Закарпатської обласної державної адміністрації було підписано договір на 2014–2015 роки про творчу співпрацю національних меншин Союзу русинів-українців Словацької Республіки та української громади Угорської Республіки.

У рамках договору 2014 року художні колективи Закарпатської області України брали участь у таких культурно-мистецьких акціях, які проводилися у Словацькій Республіці та Угорській Республіці та у країнах, де компактно проживають національні меншини:

12 січня народний фольклорний ансамбль «Іршава» Іршавського районного будинку культури взяв участь у колядницькому фестивалі у Снині.

14 січня Ірина Юращук та народний дует «Рідна пісня» у складі Тетяни і Сергія Раховських взяли участь у святкуванні Старого нового року у місті Михалівці Словацької Республіки.

17 січня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка відбулася зустріч українських письменників Словаччини з читачами.

24 січня у Центрі української культури у Пряшеві було відкрито виставку творів художника Юрія Боднара.

Зразковий дитячий ансамбль танцю «Турянська долина» брав участь у святкуванні Маланки у Кошицях.

16 січня 2014 р. в Ужгороді відбулась зустріч голови Закарпатської організації Національної спілки письменників України Василя Густі з українським поетом Словаччини Міланом Бобаком з нагоди презентації його поетичної збірки «Бути птахом».

14–15 березня письменники Закарпаття взяли участь у міжнародній науковій конференції та урочистостях в Пряшеві з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка за підтримки Генерального консульства України.

29 березня відбувся 24 конкурсний огляд з художнього читання жінок «Струни серця» Ірини Невицької у Свиднику. Учасники: директор Ужгородського районного будинку культури Леся Дубенко та учасниця художньої самодіяльності Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури Даніела Якобчук.

25–27 квітня у Пряшеві, Бардієві, Гуменному проходили Дні української культури у Словацькій Республіці. У рамках Днів виступав Заслужений академічний Закарпатський народний хор.

25 квітня відбулася презентація робіт фотохудожника Володимира Ньорби та інших фотохудожників Закарпаття в Центрі української культури у Пряшеві.

15–16 травня актори Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв взяли участь у 53 Фестивалі драми і художнього слова імені Олександра Духновича у Пряшеві.

7–8 червня Олександр Попович та дует «Рідна пісня» у складі Тетяни і Сергія Раховських взяли участь як гості у регіональному конкурсі «Маковицька струна» у містах Снина та Гуменне.

13–15 червня Заслужений академічний Закарпатський народний хор, письменники та журналісти краю взяли участь у 60-у Святі культури русинів-українців Словаччини у Свиднику.

13 червня у Свиднику відбувся круглий стіл, у якому взяли участь український прозаїк Григорій Гусейнов та директор ужгородського видавництва «Timpani» Ярослав Федишщин. Присутнім був також журналіст Василь Бедзір.

28 червня народний фольклорний ансамбль «Іршава» та народний хор лікарів Іршавського районного будинку культури взяли участь у святкуванні днів kaštieľa – Podvihorlatský folklórny festival у місті Снина Словацької Республіки.

13 липня 2014 року зразковий дитячий ансамбль народного танцю «Джерельця Карпат» Закарпатського обласного Будинку культури профспілок (художній керівник – заслужений працівник культури України Михайло Сачко) виступав із концертною програмою на Дні села Новоселиця (Словаччина).

9–10 серпня 2014 року пройшов перший фестиваль української культури в Спиському Подграді біля величавих стін Списького замку, в якому взяли участь вокальний ансамбль «Кам’яничанка» будинку культури села Кам’яниця Ужгородського району, зразковий дитячий ансамбль народного танцю «Джерельця Карпат» Закарпатського обласного Будинку культури профспілок.

30 серпня 2014 року вокальний ансамбль «Арніка» Ужгородського районного будинку культури взяв участь у фестивалі в Підгороді Собранецького округу.

14 вересня народний фольклорно-обрядовий колектив «Іршавська родина» Іршавського районного будинку культури (художній керівник Олена Йонаш) взяв участь у Днях народних традицій і в змаганні «Пироги 2014 р.» у Свиднику (скансен Музею української культури).

18 вересня – організація участі в святкуванні Днів незалежності України в Пряшеві (колективів: народні музики м. Дрогобич та хор Київського національного університету культури і мистецтв). Головний організатор – Генеральне консульство України в Словацькій Республіці.

09 листопада вокальний ансамбль «Арніка» Ужгородського районного будинку культури та «Березняни» з смт Великий Березний взяв участь у 24 Фестивалі духовної пісні у Снині.

19 грудня в Стащині виступив колядницький колектив Ужгородського району та взяв участь у святі православного Миколая.

Акції відбулися за підтримки управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Підготовка та організація акцій здійснювалася Обласним організаційно-методичним центром культури.

Художні колективи області Берегівського, Виноградівського районів та міст Берегово, Мукачево виступали в Угорщині.

Зразковий фольклорний ансамбль «Кирниченька» Іршавського районного будинку культури – в Італії, Франції, Греції.

Вокальний ансамбль «Бабчина співаночка» будинку культури Чинадійово Мукачівського району – у Румунії.

У ІV Всесвітній зустрічі угорців у Будапешті (Угорщина) брав участь ансамбль народної інструментальної музики (керівник Карой Кокош) із села Пийтерфолво Виноградівського району.

У ХVІІІ фестивалі «Бережські святкові дні» у Вашарошнамень (Угорщина) брав участь народний угорський театр Берегівського міського будинку культури.

У концерті, присвяченому Міжнародному дню дітей, що проходив в Угорщині у місті Берегдоровц, брав участь зразковий танцювальний шоу-гурт «Атас» міста Берегово.

Колективи Тячівського району виїжджали в Угорщину та Польщу, Виноградівського району – у Румунію; Великоберезнянського – у Словаччину, Ужгородського – у Словаччину, Словенію, Угорщину, Польщу, Сербію, Білорусь, Німеччину,

У багатьох акціях за кордоном беруть участь художні колективи, що працюють у районах при будинках культури та клубах, за фінансової та організаційної підтримки відділів культури районних державних адміністрацій, громадських організацій, релігійних громад.

Іван ТУЖЕЛЯК,

Ужгород.

Путівник лабіринтом душі

Поезія. Є багато дефініцій цього поняття. Для декого вона спосіб самовираження, для інших зброя, для багатьох вона те, що звучить між рядками.

Сучасна українська поетеса Олена Гусейнова (на фото) у 2012 році видала збірку поезії «Відкритий райдер». У грудні цього ж року вона стала лауреатом Всеукраїнської літературної премії Василя Симоненка за найкращий поетичний дебют. В анотації цього видання пишеться, що це історії про тугу за подорожами…за подорожами, у яких дорога важить більше за пункт призначення. Правда, у її поезії йдеться про набагато більше. Що воно насправді так, про це може читач переконатися і посередництвом словацького вибраного її поезії, яке вийшло у братиславському видавництві «FO ART» під назвою «Spiatočný lístok» («Зворотний квиток») у перекладі Мар’яна Гевеші.

Українська література ніколи не була відірвана від європейського контексту. Це стосується і верлібру, яким, до речі, й написана поезія О. Гусейнової. Подейкують, що світова поезія відреклася класичного віршування і перейшла на верлібр. Як це в українській поезії? У класичного віршування є тут своя традиція, якої не відреклось і багато сучасних українських поетів. І верлібр має в українській літературі свою традицію. Досить, наприклад, прочитати віршовані твори 20-30-х років ХХ століття. Зрештою, у верлібру в світовій літературі також є свої вершини.

Як вже було сказано, поезія Олени Гусейнової – це, властиво, здійснені й вимріяні подорожі. А може, це все лише декорація. Мабуть, це у першу чергу намагання і рішення не лише забути, але й позбутися буденних турбот, втекти від буденної сірості. Треба відкрито сказати, що ліричному герою її поезії це вдається, застосувавши поетесою саме найсучасніших поетичних прийомів.

Перекладач Мар’ян Гевеші добре знає українську поезію – класичну і сучасну. Перекладав поезію Т. Г. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, Б. І. Антонича, І. Драча, М. Вінграновського, В. Коротича, але й представників українського авангарду – М. Семенка, В. Поліщука, більше того, знайомив словацького читача з творчістю українських поетів Словаччини – С. Гостиняка, Й. Збіглея, М. Бобака, М. Няхай.

Перекладаючи поезію Олени Гусейнової, Мар’ян Гевеші виявив неабияке відчуття слова. Без перебільшення можна сказати, що «Зворотний квиток» у його перекладі, безперечно, належить до найкращих перекладів сучасної української поезії.

Іван Яцканин.

ЗУСТРІЧ З НАГОДИ ПЕРШИХ КНИЖОК

НЕДАВНЯ СУЧАСНІСТЬ СТАЄ ІСТОРІЄЮ,

а історію треба знати

Спілка українських письменників Словаччини зорганізувала 05. 02. 2015 року в Центрі української культури в Пряшеві зустріч своїх членів та прихильників з приводу 65-річчя виходу з друку перших двох книжок українських авторів Чехословаччини: «Слово гнаних і голодних» Федора Лазорика та «Белые облака» Івана Мацинського, які – обидві – вийшли в Пряшеві у 1949 році.

Зі вступним словом про ювілейні видання виступив голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин, який подав загальну оцінку книжок та їх тодішнього сприйняття. Детальний аналіз художніх особливостей видань та їх культурно-освітнього значення зробив поет Йосиф Шелепець. Проф. Михайло Роман розповів про вплив названих книжок на нього тоді і пізніше. Ми підкреслювали значення наведених книжок як документу, що свідчить про намагання обох авторів продовжувати в довоєнному розумінні завдань літератури. Поет Мілан Бобак підкреслив значення названих книжок для нашого літературного процесу та закликав частіше організувати подібні зустрічі для обговорення різних аспектів нашого літературного життя. Академік Микола Мушинка показав обидві аналізовані книжки та інформував про масовий тираж обох книжок (по 1 500 примірників кожна) та про їх поширення в усі бібліотеки українських сіл та всі «руські» школи Пряшівщини. Михайло Шкурла наголосив на великому значенні наведених фактів в тодішньому культурному житті українського населення Словаччини. Доцент Люба Бабота підкреслила важливість подібних починань для розвитку післявоєнного життя українського населення. Поет Ілля Галайда згадував про формування своєї національної орієнтації під впливом учителів: росіянина Любимова та українки Остапчук. В подібному плані висловлювалися також інші учасники зустрічі, яких було в залі понад сорок.

Атмосфера зустрічі вказувала на кілька цікавих моментів: багато фактів нашого недавнього життя стають поступово фактами історії і стає все менше тих, які були прямими учасниками тодішніх подій. Тому слід приділяти належну увагу недавньому нашому культурно-національному життю, бо дедалі буде важче безпосередньо оцінювати його, а слід буде вже опосередковано «вивчати» окремі факти та явища як справді історичні події без їх прямих учасників. Саме тому слід активізувати весь культурно-освітній процес життя українського населення Словаччини, хоча саме сьогодні нема необхідних умов для такої активізації. Сучасна політика по відношенню до нашої національної меншини в СР йде якраз шляхом постійного зменшування дотацій, тим самим шляхом обмеження можливостей. Проте саме така ситуація посилює потребу згадуваної активізації всіх галузей нашого культурно-національного життя.

Юрій БАЧА.