28.03.2013

Письменники звітували

            21 березня 2013 року в Пряшеві відбулись звітно-виборні збори Спілки українських письменників Словаччини (СУПС).  Загалом у зборах взяло участь 16  членів.

Звіт про діяльність зачитав голова  СУПС Іван Яцканин. Він ознайомив з роботою комітету та всієї  української письменницької організації. За звітний період комітет працював у такому складі: Юрій Бача, Мілан Бобак, Йосиф Збіглей, Ілля Галайда, Надія Вархол, Маруся Няхай та Іван Яцканин як голова. Як було зазначено у доповіді,  комітет на своїх засіданнях рішав конкретні спілчанські питання і двоє представників СУПС (Іван Яцканин та Василь Дацей) щомісяця  брали участь у засіданні  Ради Асоціації письменницьких організацій Словаччини, в яку входить і Спілка українських письменників Словаччини.

«Зійшлись ми тут у складний час, щоб означити наше місце в суспільстві, нашу роль і  позицію  при збереженні цінностей нашого національно-культурного набутку, який, так би мовити,  є нашим обличчям в очах  інших. Таким набутком є і українське красне письменство Словаччини. Нас багато що турбує не лише як письменників, але і громадян нашої держави», - сказав Іван Яцканин. Закликав реально глянути на проблеми, на місце СУПС  в національно-культурному житті українців Словаччини. 

В ході обговорення окремих аспектів діяльності СУПС  виступили Маруся Няхай, Мілан Бобак, Сергій Макара, Йосиф Шелепець,  Юрій Бача, Йосиф Збіглей,  Степан Гостиняк та ін.

Було обрано 5-членний комітет Спілки, в склад якого входять Іван Яцканин (голова),  Юрій Бача, Надія Вархол, Василь Дацей та Маруся Няхай.  Разом з тим, було обрано контрольно-ревізійну комісію СУПС, в яку входять  Мирослав Ілюк (голова), Михайло Роман та Єва Олеар.

У зборах як гість взяв участь український письменник і публіцист Олександр Гаврош.

Поета Йосифа Збіглея з нагоди його 75-річчя було нагороджено Похвальною грамотою Союзу русинів-українців СР  за його особистий вклад у розвиток культури русинів-українців Словаччини. Грамоту ювілярові вручив заступник голови  ЦР СРУСР Павло Боґдан.

Письменники вшанували 100-річчя від дня народження поета і письменника Федора Лазорика спогадами. Вони оцінили незаперечні заслуги поета і письменника в розвитку української літератури Словаччини. Місце і значення Федора Лазорика оцінили у своїх виступах  Юрій Бача, Йосиф Шелепець, Василь Дацей та інші присутні.

У зустрічі  взяли участь дочки Федора Лазорика Марія Гунтей з чоловіком Емілом та Катерина Лазорик з своєю донькою Геленою.

Письменники запалили свічки і поклали квіти на могилу Федора Лазорика на пряшівському цвинтарі. 

                                                                                                                     -мі-

Катерина Лазорик з своєю донькою Геленою, Еміл Гунтей, Юрій Бача, Марія Гунтей, Іван Яцканин

Звітну доповідь зачитав голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин

Частина письменників під час засідання

З нагоди 75-річчя від дня народження поета Йосифа Збіглея (на фото вліво) було нагороджено Похвальною грамотою Союзу русинів-українців СР  за його особистий вклад у розвиток культури русинів-українців Словаччини

Прозаїк Словаччини Василь Дацей  (на фото вліво) з своїм другом, українським письменником Олександром  Гаврошем  (Ужгород)  після письменницьких зборів відвідали редакцію української газети «Нове життя», яка виходить в Пряшеві

28.03.2013

Письменник-мандрівник

 

20 березня  ц.р.   в Університетській бібліотеці Пряшівського університету відбулася надзвичайно цікава презентація. Український письменник  Макс Кідрук  представив свою найновішу книжку-технотрилер під назвою «БОТ».

            Хто такий Макс Кідрук?

Походить з містечка Володимирець Рівненської області України. Йому 28 років. Наперекір тому він уже успішний письменник-мандрівник.

В 2008 році відбулася перша його велика мадрівка за океан – в Мексику. Після цієї поїздки написав свою першу книгу -  «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії». Книга зазнала великого успіху. Основою до написання подальших його книжок стали мандрівки в Південну Америку – Чилі, Еквадор, Перу, Бразилію. Крім того, мандрував країнами Близького Сходу, місяць проводив у Сахарі, а після того вирушив на Нову Зеландію. Його останньою мандрівкою  були Намібія й Ангола.

В Словаччину  запросила Максима Кідрука докторка Ярміла Кредатусова з Кафедри україністики Філософського факультету Пряшівського університету ще під час стажування у Києві восени минулого року. Вона знала його творчість уже раніше і хотіла представити її також студентам в Словаччині.

Ми дивилися аккаунт Максима Кідрука у соціальній мережі ще перед його приїздом. На ньому Максим написав, що він дуже здивований фактом, що його читають і словаки. Коли бачив, скільки людей прийшло подивитися його презентацію, був здивований вдруге.

Презентація мала дві частини. Спочатку автор представив себе як мандрівника, згадав свої надзвичайно цікаві подорожі, дуже напружені пригоди,  показав  учасникам свої найцікавіші фотографії з різних країн світу, які відвідав.

В другий частині представив свій перший в українській літературі технотрилер «БОТ». Книга вийшла друком у 2012 році.  На романі цікаве й те, що стартував на 16-му місці у ТОП-20 мережі книгарень «Є». Два тижні вистачали, щоб книга піднялась на 2-гу позицію. Він  «заботав» цілу Україну. На питання, що його привело до написання книги з такою тематикою і чи не був це ризик, він відповів: «Був, звісно, але річ у тому, що технотрилер - це мій улюблений жанр. Усі мої найкращі враження від читання пов’язані саме з книгами цього жанру відповідно, я просто намагаюся писати книги такі самі, як і ті, що пруть мене». Як каже сам автор, у цій книзі кожна людина знайде щось для себе. Як чоловіки, так і жінки.

Тому що на презентації були не лише студенти україністики, але й інших спрямувань, презентація перекладалася на словацьку мову.  З оцим завданням дуже добре справився  аспірант Інституту усного та писемного перекладу Філософського факультету Пряшівського університету – колишній випускник Кафедри україністики - Мґр Славомір Гал.

Макс Кідрук нині закінчує роботу над своєю новою книгою «Твердиня».  Про свій майбутній твір сказав: «Загалом буде в тому ж ключі, що й «Бот» - трилер, правда, з меншою кількістю техно- і більшою кількістю психо-елементів».

Максові  Словаччина, а особливо Пряшів  дуже сподобались.  Він був приємно здивований, що  словаки настільки інтересуються найсучаснішою українською літературою і зазначив, що після появи його книжки «Твердиня» з радістю приїде знов у  Пряшів представити її.

 Александра ФАБІШІК,

студентка Філософськогофакультету
Пряшівського університету

25.03.2013

Непокірна українська діаспора знову у Львові

            Як можна бачити, молода українська діаспора насправді діє. Цього разу лідери молодіжних організацій з-за кордону з 14-ого до 17-ого березня 2013 зібралися на зустрічі у Львові, щоб обговорювати актуальні питання їхньої діяльності.

            Конференція відбулася за підтримки Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій та Львівської міської ради. Участь взяли представники українських молодіжних організацій з Румунії, Молдови, США, Болгарії, Росії, Канади, Бразилії, Сербії, Словаччини та лідери домашніх організацій, зокрема Молодого Народного Руху, Молодіжного Націоналістичного Конгресу та Молодої Лемківщини. Словаччину репрезентували заступник голови Крайової пластової старшини Роман Довгович та старший пластун Михаела Мушинка.

25.03.2013

Голос карпатської землі і долі

(До 100-річчя від дня народження Федора Лазорика )

 

     Нашу розмову про літературну творчість видатного нашого українського поета, прозаїка і публіциста Федора Лазорика (1.04.1913 -4.7.1969) хочеться розпочати думкою, яку висловила свого часу Леся Українка в листі до Михайла Старицького 1894 року: „Мені судилося жити й працювати у тяжку добу, - хто зна, чи діжду кращої! – Я знаю, яка тяжка й терниста путь українського літератора”, бо вона цілком стосується  життя і творчості Федора Лазорика. Федір Лазорик народився в Бехерові на день-два раніше ніж його записали в метриці у Зборові 1.04.1913, бо не було коли зайти до уряду бідному батькові.

       Батьки мріяли, щоб із Федора став священик і тому погодилися, щоб він вчився у Пряшеві, спочатку в горожанській школі, але Федір пізніше змінив бажання батьків і поступив до Руської учительської греко-католицької семінарії, хоч сам був православним, як і його батьки (1928-1932). В обох школах не викладали літературною мовою російською, тим більше українською, а „ячзичієм”. Федір мав щастя на таких учителів, якими були тоді Д. Зубрицький та М. Мацієйович, які заохочували його до українського слова, давали читати твори українських авторів, в тому числі й Т.Шевченка, І. Франка, П. Тичини та інших, які полонили молодого студента. Захоплювався він й творами О. Пушкіна чи М.Лермонтова, Ф. Достоєвського. Багато творів названих поетів знав напам’ять.

   

25.03.2013

Писанки 2013

(ХІV річник оглядового змагання в розписуванні великодніх писанок)

 

            ПИСАНКИ, ПИСАНКАРСТВО – один із своєрідних, високомистецьких, неповторних проявів народного мистецького таланту наших жінок-писанкарок, найтиповіше й  найоригінальніше явище народного декоративного мистецтва русько-українського населення Східної Словаччини, є невід’ємною складовою частиною народної культури нашого народу.

19-го березня напередодні Великодніх свят у виставочному залі СНМ – Музею української культури в Свиднику було відкрито  традиційну виставку «ПИСАНКИ 2013» – 14 річника оглядового змагання в розписуванні великодніх писанок. На ній представлені колекції 25 писанкарок (понад 500 писанок) із Бардієва, Ґрибова, Кожан, Ленартова, Маківця, Мальцова, Нижньої Писаної, Свидника, Свиднички, Словацької Кайні, Снини,  Стащина та Стропкова.

Після урочистого відкриття виставки – короткої промови д-р філ. Мирослава Сополиги, доктора історичних наук, у культурній програмі виступила популярна жіноча співацька група «СВИДНИЧАНКА», здійснилось вручення речових нагород за найцікавіші колекції цих мініатюрних шедеврів народного декоративного мистецтва як найкращим і найцікавішим з погляду естетичного, художньо-декоративного та етнографічного, а саме: Марії БЛЯНДОВІЙ (Ленартів), Любові БАЛАЩАК (Бардіїв), Анні БАБЕЙ (Свидник), Божені ШЕЛЕПЕЦЬ (Свидник), Алені ЛОВІНҐЕРОВІЙ (Мальців), Галині ФЕДОРКО (Свидник), Ренаті КАНДРАВІЙ (Свидничка), Дарині ОЛІЯР (Нижня Писана), Людмилі ФЕЦУРОВІЙ (Словацька Кайня) та Михайлу ШЕЛЕПЦЮ (Снина). Ну, а що найхарактерніше для цьогорічної виставки «ПИСАНКИ 2013»? – розмаїтість орнаментальних композицій, весняна символіка кольорової шкали та оригінальність орнаментальних мотивів, в яких відображений мистецький хист, фантазія, поетичне сприймання та відображення навколишнього світу на крихкій мініатюрній поверхні яйця.

Художню привабливість і неповторність даної імпрези підсилювали і 20 оригінальних вишивок з весняною тематикою вишивальниці Світлани Рішко із Свидника та 18 дерев’яних рельєфів сьогодні вже відомого в Словаччині та за її межами народного різьбяра по дереву Франтішка Єнча із Нижньої Писаної.

Виставка «ПИСАНКИ 2013» триватиме до кінця травня поточного року.

 

                                                                                        Йосиф ВАРХОЛ

                                            Автори фото: Ладислав Пушкар та Емілія Голодняк

25.03.2013

«Зона натхнення» в Києві

 

    «Балаж на неї довго дивився і роздумував. За його приблизним визначенням фотографії могло бути десь сімнадцять років. Вона чорно-біла, але й наперекір тому Балаж побачив на ній пронизливі бірюзові очі. Потім на столі  серед купи паперів витягнув конверт, який отримав від української Верховної Ради. У ньому була  програма візиту, враховуючи й представників української сторони, з якими зустрінеться. Нагортав сторінку з програмою візиту у президента. На другій сторінці був склад української делегації. Останньою у списку значилася й працівниця протоколу Президента – Олександра Йосифівна Гусєва. Це була вона», – цей епізод з роману Йозефа Банаша «Зона натхнення» повернув читача у жовтень 2005 р., коли й автор  побував у Києві, як  віце-президент Парламентської асамблеї НАТО. І ось знову була нагода для Йозефа Банаша завітати у столицю України – поява українського видання  роману «Зона натхнення» (Ужгород: TIMPANI. Переклад Івана Яцканина, 2012. – 436 c.).

   14-го березня цього року в Посольстві Словацької Республіки в Києві відбулась презентація українського перекладу «Зони натхнення».

читаи далі

25.03.2013

Словацький неосимволіст по-українськи

 

    Двадцятий випуск серії «Між Карпатами і Татрами» (Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013.—64 c.) належить словацькому поетові Емілові Болеславу Лукачу (1900-1979). Поезію цього словацького неосимволіста на українську мову переклав поет, лауреат Шевченківської премії Дмитро Кремень. Тут представлені віршовані твори зі збірки поезії Е. Б. Лукача «Про любов нелюбу». У передмові «Піруети серця» Тетяна Ліхтей у цьому зв’язку написала: «І все ж найінтимнішою сповіддю Е. Лукача по праву вважається його збірка «Про любов нелюбу» («O láske neláskavej»,1928). Стилістичний оксюморон, закодований у назві книжки, ніби прозраджує: тут  високі ідеали розбиваються об зашкарублі брили реальності, а емоціо гостро конфліктує з раціо, і чим більше таких парадоксів і піруетів, тим притягальнішою є історія серця».

   Нагадаємо, що до поезії Е. Б. Лукача звертався і відомий поет, перекладач та популяризатор словацької літератури в Україні Роман Мар’янович Лубківський. Поезії словацького неосимволіста  появились у виданні «Слов’янське небо:Вірші (Переклад і передмова Р. Лубківського (Львів: «Каменяр», 1972.—260 c.). Віршований твір Е. Лукача «Балада» у перекладі Р. Лубківського надрукував і львівський журнал «Жовтень» (№ 7.—1972.—c.18).

   Паралельні тексти (словацький та український) і у двадцятому випуску серії «Між Карпатами і Татрами» дозволяють читачеві простежити перекладацький хист Дмитра Кременя.

 

                                                                                                                               ія

 

24.03.2013

Ювілей Т.Г.Шевченка відмітили в Братиславі

                                                                                                   І мене в сім’ї великій,

                                                                                                                В сім’ї вольній, новій,

                                                                                                                      Незабудьте пом’янути

                                                                                                                    Незлим тихим словом.

                                                                                                      Т. Г. Шевченко –«Заповіт».

Піснею – гімном «Заповіт» на слова Т.Г.Шевченка у виконанні членів хору Музично-драматичного ансамблю, який уже понад 40 років несе ім’я великого Кобзаря,під диригуванням ЛадіславаСаболчака,почався 9-ого березня урочистий святковий вечір у великому залі Будинку культури Ружінов в Братиславі. 199-ту річницю від дня народження великого  українського митця разом з нами святкували неабиякі гості із Східної Словаччини. А саме:відомий публіцист, багаторічний співробітник української служби Радіо Свобода – Іван Гвать, фольклорний колектив Центральної ради Союзу русинів-українців СР у Пряшеві – «Карпатянин», солісти  із Ряшева, гурток  «Сердечко» Об’єднаної української школи у Пряшеві ім. Тараса Шевченка під керівництвом  Івети Світоктaголовний організатор приїзду гостей редактор, актриса та режисер Ліна Гвать.

читаи далі

20.03.2013

«Струни кобзаревого серця»

 

19 березня 2013 року на філософському факультеті Пряшівського університету за підтримки Генерального консульства України в Пряшеві відбувся літературний вечір «Струни кобзаревого серця». Літературно-мистецьку акцію, присвячену вшануванню творчої спадщини Т.Г. Шевченка, організували викладачі та студенти Інституту русистики, україністики й славістики та  Центр україністики університету.

Студенти й працівники відділення українознавства представили літературно-музичну композицію за найвідомішими поетичними творами Тараса Шевченка.

Основну частину вечора включала  презентація «Енциклопедії Наукового товариства імені Шевченка» – першого тому видання про найдавніше наукове громадське товариство в Україні, яке  цього року відзначає 140-ліття свого заснування. Член НТШ, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка (Україна) Ореста Лосик ознайомила присутніх з основними етапами інституційної та дослідницької діяльності НТШ та програмним змістом Енциклопедії, що містить 248 гасел й 1181 ілюстрацій з українознавчої проблематики.

Генеральний консул України, проф.  Ольга Бенч у своєму зверненні до присутніх зазначила основні віхи життя Т.Г.Шевченка, подякувала доценту Львівського національного університету імені Івана Франка  Оресті Лосик за презентацію  наукового видання та Пряшівському університету за співпрацю і вручила пам’ятний дарунок від консульської установи  кафедрі україністики.

 На літературному вечорі були присутні: декан філософського факультету,  професор Василь Ґлухман,  доцент кафедри україністики  Любиця Бабота,  заступник голови Центральної ради СРУСР Павло Боґдан, професори Микола Штець, Юрій Бача, Михайло Роман, викладачі та студенти Пряшівського університету.

19.03.2013

Святковою академією свидничани вшанували пам’ять Тараса Шевченка

 

            СНМ - Музей української культури в співпраці з Регіональною радою СРУСР та Клубом художнього слова при Піддуклянській бібліотеці в Свиднику підготували святкову академію «Березневою стежкою до Тараса» – літературно-музичну інтерпретацію поеми Т. Г. Шевченка «Наймичка». Лейтмотивом даного літературного твору є нещаслива доля бідної покритки Ганни, яка заради щастя своєї позашлюбної дитини змушена приховувати своє материнство і тільки перед смертю розкриває синові Маркові свою таємницю, що вона ніяка не наймичка, але його рідна мати.

            В ролі Ганни завдяки ніжному ліричному тембру голосу привабила увагу  глядачів молода талановита декламаторка Людмила Ражина, яка разом з Анною Ванько була авторкою сценарію. Зворушливими були й виступи інших декламаторок: Світлани Барни, Анни Ванько, Галини Галчик, ДашіІзсоф, Софії Кундрат, Марії Лабик, Олени Піндяр, Олени Цупришин, НаташіШепітки та Михайла Білоруського.

            Поетичне слово Т. Шевченка чутливо доповнювали народні маковицькі пісні, тематично спрямовані на материнство та материнську любов у виконанні жіночої співацької групи «Свидничанка» та тріо «Тропар», яке до свого репертуару на цей раз включило пісні на слова Шевченка, божественну волинську пісню «Ніч глибокая» та популярну «Пісню про рушник»  (слова Андрія Малишка). Весь літературно-музичний монтаж – це було вдале переклик  чудових українських пісень, включно пісенного фольклору русинів-українців Словаччини, із словами Шевченка, покладеними на музику. Це констатувала в заключній промові й генеральний консул України в Словаччині Ольга Бенч, яка підкреслила глибоку слов’янську взаємність, яку у своїх мріях возвеличував  все своє життя Тарас Шевченко.

            Святковою академією свидничани вшанували пам’ять великого генія світової літератури, величі та символу України - Тараса Шевченка, краса й велич поезії якого й донині не втратила своєї високої естетичної вартості й насолоди, глибокої людяності та актуальності. 

 

                                                                                                               Надія Вархол

                                                                                          Фото Ладислава Пушкара

15.03.2013

13.03.2013

Лише з любові до людини

                                  (До 75-річчя від дня народження Й. Збіглея)

 

       Вся поетична творчість Йосипа Збіглея, 75-річчя якого відзначаємо в березні цього року (13.03.1938), одного з найоригінальніших і, може, й найталановитіших поетів не лише Пряшівщини, але й ширше, пройнята щирою любов’ю до нашої карпатської людини. Саме заради цієї любові він все життя зображує її почуття, настрої, болі, мрії і сни, а коли треба, й картає чи висміює її за неподобство, за зраду свого покликання на землі. За період своєї активної поетичної творчості (він власне пише поезію по сумісництву, бо головна його професія і заняття – лікувати хворих людей) написав і видав 18 поетичних збірок. Його поезія, як на мене, теж лікує душі багатьох читачів, в тому числі в перекладах на інші  мови.

12.03.2013

Хроніка Карпатської України

 

            Ми вже інформували про те, що глядачі в Пряшеві початком 2013 року вже кілька разів мали можливість бачити документальний фільм «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939».

«Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939» - український документальний фільм 2012 року, поставлений режисером Тарасом Химичем, композитором Любомиром Соломченком і продюсером Тарасом Чолієм. Ґрунтовне дослідження історії Закарпаття періоду 1919-1939 років сфільмоване кіностудією «Invert Picture».  «Срібна Земля» продовжує серію документів про історію України. Попереднім проектом є фільм «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941» (2010 рік).

У фільмі документально відтворена доля Підкарпатської Русі, як офіційно називалась нинішня Закарпатська область України, що  в 1919 – 1939 роках  була складовою частиною Чехословаччини.

У фільмі поєднано три сюжетні лінії – розповіді очевидців, маловідомі документи, майстерно відзняті краєвиди та художні сцени.

Для створення фільму використано кадри кінохроніки кінооператора Каленика Лисюка, чехословацькі військові хроніки, а також матеріали британського журналіста Майкла Вінча та кореспондента американської газети New York Times Ен МакКормік, які працювали тоді в Карпатській Україні як міжнародні спостерігачі.

Важливою лінією у фільмі є спогади очевидців й учасників подій міжвоєнного періоду на Закарпатті. Зокрема, у фільмі використано уривки спогадів з інтерв’ю Степана Стойки, Євгена Гладишевського, Юрія Сливки, Василя Белея, Богдана Пришлякевича, Анастасії Халахан та інших. Деякі з очевидців вже померли (Михайло Петричко та Панько Попович).

У фільмі відтворено культурне життя, елементи одягу та побуту русинів-українців Закарпаття, реконструйовано костюми січовиків Карпатської Січі, однострої пластунів, майстерно відзняті гірські пейзажі. Такі деталі роблять фільм колоритним та ознайомлюють сучасного глядача з культурними особливостями місцевості та людей, що жили у 1919–1939 роках. Навіть спеціально відзняті художні сцени, використані у фільмі, відтворені на основі історичних фактів.

Стрічка є новою спробою усвідомлення історичної ролі Закарпаття для України та Центрально-Східної Європи. Це епічна розповідь про історію розвитку й становлення цього мальовничого куточку України. Багатонаціональний край в минулому неодноразово ставав причиною воєн і геополітичних конфліктів.

За всю свою історію Карпатська Україна була складовою частиною Історичного Закарпаття, до якого входила і Пряшівщина, на території якої і досі  проживають русини-українці.

 

                                                                                                                      -мі-

11.03.2013

ВЕЧІР ГАЛИНИ ПАВЛОВСЬКОЇ В ПРЯШЕВІ

  

    Галина Павловська є в сучасності найпопулярнішою письменницею, публіцисткою та сценаристкою в Чехії. Має на своєму рахунку два десятки книжок, шість сценаріїв, чотири кінофільми, понад двадцять інсценізацій в телебаченні та кілька серій телевізійних «шоу», з яких найбільш відомим, є «Бананові рибки» (Banánové rybičky). Були в неї і власні часописи («Halyna», «Glanc»), видавництво та кілька ролей у телевізійних фільмах. В сучасності дуже популярною є «Мамбашов» Галини Павловської.

10.03.2013

Словник української мови. Том 3

    Київське видавництво «Наукова думка» випустило у світ третій том Словника української мови в 20 томах. Словник охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Перший том Словника, який вийшов в 2010-му році, містить 11530 словникових гасел, другий – 10908, а третій - 12737.  Третій том Словника має 912 сторінок.

  Словник мав би замінити попередній 11-томний, виданий в 1970 – 1980 рр. ще за радянських часів.

Адреса електронної версії Словника: http://lcorp.ulif.org.ua/ExplS/

                                                                                                                                -мі-

 Обкладинка першого тому Словника

08.03.2013

"Želám si, aby sa prestalo menšinovými právami  vydierať a je jedno, či je to menšina rómska, inak orientovaných ľudí, menšina názorová alebo menšina etnická. Platí, že štát je národný a spoločnosť je občianska."

"Stáva sa módnou zvyklosťou, že od menšín žijúcich na Slovensku vídame najmä požadovačnosť, ale nijaké povinnosti voči štátu, skôr natiahnuté ruky, zato takmer minimálne pestovanie občianskych cností."

           

Роберт Фіцо на конференції Матиці словацької в Мартині, 26.02.2013 р.

Держава  повинна  відновити діалог

 

У вівторок, 5-го березня 2013 року, в Пряшеві під головуванням голови Центральної ради СРУСР Петра Сокола відбулось перше засідання Президії СРУСР після VІ з’їзду  Союзу русинів-українців СР (26 січня 2013 р.). На програмі засідання були питання аплікації в життя рішень VІ з’їзду та  визначення окремих завдань для органів (в тому числі дорадчих) і організацій громадсько-культурної національної організації русинів-українців. За рішенням з’їзду, замість попередніх дев’яти членів в нинішній склад Президії входить одинадцять, п’ятеро з яких є новими і по суті репрезентують  всю організаційну структуру Союзу русинів-українців СР.

За результатами обговорення поточних питань на найближчий період Президія, крім іншого,  прийняла Ставлення до виступу прем’єр-міністра Уряду СР Роберта Фіца 26 лютого 2013 року в Мартині.

 

Stanovisko

Predsedníctva Zväzu Rusínov-Ukrajincov Slovenskej republiky

k vystúpeniu predsedu vlády SR Róberta Fica na medzinárodnej vedeckej konferencii k 150. výročiu založenia Matice slovenskej

 

Rusíni-Ukrajinci ako národnostná menšina a ich najväčšia a najreprezentatívnejšia organizácia Zväz Rusínov-Ukrajincov Slovenskej republiky vždy prejavovali plnú lojalitu k štátu, v ktorom žijú a ktorý považujú za svoju vlasť. Plnia si rovnaké povinnosti ako ostatní občania republiky a nenárokujú si nijaké zvláštne výhody oproti ostatným. Preto s prekvapením vnímajú slová jedného z  vrcholných predstaviteľov štátu adresované národnostným menšinám. Menšiny nenaťahujú ruky a nežobrú, žiadajú len to, čo im podľa zákona patrí a k čomu sa Slovensko zaviazalo aj na medzinárodnom poli. Keď tieto požiadavky porovnávame s niektorými inými  štátmi, potom ich musíme hodnotiť ako pomerne skromné. Veď na Slovensku sa už roky nemôžeme dopracovať ani k základnému zákonu o postavení národnostných menšín a financovaní ich kultúry. Právo subsidiarity, teda právo podieľať sa na riadení svojich vecí zakotvené v Ústave SR, môžeme chápať skôr iba symbolicky, pretože v skutočnosti sa väčšinou rozhoduje o nás bez nás.
        Zdôrazňujeme, že Rusíni-Ukrajinci sú autochtónnym obyvateľstvom Slovenska, dlhé stáročia kompaktne obývajú územie severovýchodného Slovenska a cítia sa tu doma.  Ich  spolužitie so slovenským národom bolo vždy dobré a ich predstaviteľ Adolf Dobriansky patril k spoluzakladateľom Matice slovenskej. Preto tieto výroky chápu o to citlivejšie a bolestivejšie. Nazdávame sa, že na Slovensku výrazne chýba dialóg medzi zástupcami štátu a touto ale aj inými národnostnými menšinami. Stalo sa takmer pravidlom, že štátne orgány buď reagujú vyhýbavo alebo vôbec nereagujú na listy a stanoviska národnostných organizácií, že ignorujú žiadosti o prijatie a o rozhovory. Rovnako v médiách sa pozornosť venuje iba najväčším národnostným menšinám a zabúda sa na to, že každá menšina má svoje špecifické problémy, ktoré sa dajú riešiť len v dialógu s jej predstaviteľmi. Žiadosť o prijatie sme adresovali nedávno aj  premiérovi SR v liste, ktorý sme mu zaslali spolu s vyhlásením delegátov VI. zjazdu ZRUSR, ktorý sa konal 26.1.2013, a v ktorom sa uvádza niekoľko aktuálnych problémov tejto menšiny. Veríme, že naša žiadosť bude akceptovaná a že takéto dialógy sa stanú pravidlom.

 

Prešov 5. marca 2013                                                                     

Predsedníctvo Ústrednej rady

Zväzu Rusínov-Ukrajincov

Slovenskej republiky 

 

Так виглядає  вишита обкладинка статуту Матиці словацької. (1863 р.). Одним із її засновників  був Адольф Добрянський.

07.03.2013

З Братислави у Київ - літаком

Братислава після семи років відновила пряме авіасполучення з Києвом. 1березня 2013 р. у Братиславі в аеропорту ім. М.Р. Штефаніка відбулася презентація з нагоди відкриття нового регулярного авіарейсу за маршрутом Братислава - Київ.

Як інформує Посольство України в Словацькій Республіці, офіційні представники України та Словаччини у ході прес-конференції наголосили на важливості відновлення прямого авіаційного сполучення між столицями двох сусідніх держав, що пов’язане з лібералізацією Словаччиною з грудня 2012 р. візового режиму для громадян України. Разом з тим, вказали на велике значення регулярного авіаційного сполучення для розвитку туризму і для активізації словацько-українських підприємницьких зв’язків.

Авіасполучення буде здійснювати українська авіакомпанія «Air Onix» (м. Сімферополь) чотири рази на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця, неділя) літаками Боїнг-737, з прибуттям/відбуттям в аеропорт «Київ-Жуляни», з можливістю перельоту цим же рейсом до міста Сімферополь. Відліт з Братислави о13.00, з Києва - о 10.30 місцевого часу.

Ціна квитка в одному напрямку – від 115 €, туди і назад – від 230 €.

                                                                                                                         -мі-

07.03.2013

Співпраця театрів

 

Днями відбулася зустріч директора Закарпатського академічного обласного театру ляльок Мирослава Петія та директора Кошицького театру ляльок Павла Грегорчака. Метою поїздки до словацьких колег у місто Кошиці було підписання Угоди про творчу співдружність на наступні роки, затвердження планів спільної роботи та обмін досвідом. У зустрічі також взяли участь директор Міжнародного фестивалю «Інтерлялька», заслужений працівник культури України Олександр Туряниця та художній керівник Кошицького театру ляльок, директор фестивалю «VIRVAR» Іван Соґел.

Цього разу у планах спільної роботи передбачено, зокрема, участь колективу театру ляльок «Бавка» в акціях з нагоди Дня міста Кошиці; перегляд словацькими лялькарями прем’єр закарпатських колег, а закарпатцями – словацьких; участь Закарпатського академічного обласного театру ляльок з виставою на «Днях лялькового театру  міста Кошиці у іграх  батьків з дітьми «VIRVAR - 2013»»;  традиційна участь словацького колективу у Міжнародному фестивалі театрів для дітей «Інтерлялька-2013» у місті Ужгороді; виступ закарпатських фахівців на VII науково-практичній конференції на тему «Зображення народного та класичного  мистецтва на національних сценах театрів ляльок»  з демонстрацією вистав; презентація лялькового  мистецтва Кошицького театру в місцях проживання словаків Закарпаття, а театру ляльок з Ужгорода – в місцях локального проживання словацьких українців та багато інших  цікавих ідей.

Співдружність двох колективів сусідніх країн грає важливу роль у презентації театрального мистецтва України, справі інтеграції українського театру  в європейському мистецькому просторі.

 

                                                                           За матеріалами Закарпаття онлайн.

04.03.2013

На честь  пам’яті українського композитора

           

            Пряшівський  університет  спільно з Генеральним консульством України відзначили 200 років від дня народження Семена Гулака-Артемовського

            26  лютого 2013 року  Генеральне консульство України в Пряшеві  спільно з Інститутом  русистики, україністики та славістики,  Центром україністики і кафедрою української мови та літератури Пряшівського університету відзначили 200-річчя від дня народження українського композитора, драматурга, співака Семена Гулака-Артемовського, племінника письменника Петра Гулака-Артемовського.

В приміщенні Інституту русистики, україністики та славістики Пряшівського університету директор Інституту професор М.Чижмарова звернулася з вітальним словом до присутніх. Також  професор М.Чижмарова ознайомила присутніх з програмою відзначення ювілейних дат видатних представників  української історії, літератури, освіти та культури, які в 2013 році будуть проводитися спільно з Генеральним консульством.

            Основну доповідь про життя і творчість С. Гулака-Артемовського та історію створення першої української опери „Запорожець за Дунаєм”, 150 років від створення якої минає цього року, виголосила Генеральний консул Ольга Бенч. Зокрема було зазначено роль С. Гулака-Артемовського для розвитку  музичної культури на початку ХІХ ст.

            Серед присутніх, окрім студентів філософського факультету та студентів кафедри української мови та літератури були:  декан філософського факультету, професор  В.Глухман, професор  М.Чижмарова,  доцент Л.Бабота, доцент Л.Милла, доцент А.Краєв, доцент П.Каша, доцент Д.Даскалова  з Болгарії, доцент  Львівського університету ім. І.Франка О. Лосик, співробітники  Центру україністики кандидат мистецтвознавства Н. Ганедульова та М.Якубікова.

Категорії

• Новини
• Моніторинг
• Про нас
• Про нас пишуть
• Нове життя
• Історія та фотографії
• Календар акцій
• Цей веб–сайт

Архів новин

• січень
• лютий
• березень
• квітень
• травень
• червень
• липень
• серпень
• вересень
• жовтень
• листопад
• грудень