Вісник 3[45]

Поки живе народ – живе і пісня

 

У суботу, 24 листопада 2018 р., в спортивному залі «Мир» в Бардієві  і наступного дня, 25 листопада 2018  р., у Парку культури і відпочинку в Пряшеві   відбувся 46 огляд народних пісень «Маковицька струна» (музична обробка Віктор Гащак, сценарист і режисер  Івета Світок, асистенти режисера Ігор Крета і Марек Світок, конферансьє Степан Гій, музичний супровід - Оркестр народних інструментів  Юліуса Селчана, сцена Ладислав Цупер). Інтерес до «Маковицької  струни»  зростає особливо  в Пряшеві, де переповнений зал Парку культури і відпочинку вже не міг вмістити  всіх глядачів. В Бардієві відбулись два концерти огляду  – пообідній і вечірній, а в Пряшеві - післяобідній гала-концерт.

Учасниками центрального огляду стали переможці семи регіональних змагань в сольному співі, дуеті і тріо. В огляді виступило 47 співаків з 35 піснями під супровід Оркестру народних інструментів Юліуса Сельчана.

Від імені організаторів  - СРУСР, міста Бардієва, Пряшівського самоврядного краю, Окружного уряду в Бардієві  та інших співорганізаторів -  огляд народних пісень  «Маковицька  струна» відкрив голова організаційного комітету, виконуючий обов’язки голови Центральної ради СРУСР  Павло Боґдан, який привітав учасників концерту, співаків,  офіційних гостей – предносту Окружного уряду в Бардієві Мирослава Буйду, директора Верхньошариського осередку культури, депутата ПСК  Юрая Бохню, делегацію Об’єднання лемків у Польщі, яку очолив заступник голови Василь Шлянта, делегацію Союзу русинів українців Сербії, яку очолив член Виконавчої ради Союзу Йоаким Грубеня, членів Національної Ради  русинів Сербії Велко Ковача і Дюру  Віная. Присутніми були також працівники культури Закарпатської області України, в тому числі  голова громадського об’єднання «Мельпомена» Любов Оленчук.

Метою  пісенного свята є  виявляти нові таланти, оживляти надбання минулих поколінь і повертати їх дальшим поколінням. Поки живе народ – живе і пісня. Тож не дозвольмо, аби вона загинула, пропала у поросі нікому не потрібних сварок і людської ненависті.

На концертах в Бардієві і Пряшеві прозвучало 35 народних пісень в обробці Юліуса Селчана, Мілоша Веверки та Юліуса Селчана-молодшого.

Програма огляду, присвячена диригентові Юліусу Сельчанові з нагоди його 60-річчя,  була розподілена до чотирьох блоків з прологом і епілогом. Кожен з співаків мав можливість привітати його не лише піснею, але і власноручно виписаним вітанням, вкинувши його у наготовану на сцені велику коробку-подарунок, обвиту яскравою стрічкою. А неподалік видніється свічник з  шістьома свічками у відповідності до віку диригента. Сцена вітання диригента не залишає нікого в залі байдужим. Лунають довготривалі оплески на знак подяки маестрові і «Маковицькій струні», а також людині, біля колиски якої стояв  нині вже покійний Андрій Каршко.

Географія «Маковицької струни», як правило, не виходить за рамки Східної Словаччини, де спрадавна переважала руська людність і де найбільш поширеною

була русько-українська пісенність. Народна пісня цієї області була представлена  співаками з таких сіл і міст, як Ряшів, Радвань над Лабірцем, Камйонка, Стропків, Меджилабірці, Бардіїв, Свидник, Лютина, Словінки, Воронів н/Т., Зубне, Ортутова, Бзяне, Удол, Вільшавиця, Ґерлахів, Чирч, Нижні Репаші, Великий Липник, але і з таких давніх історичних  руських поселень, як Брутівці, Храсть над Горнадом, Папин, але  і з Олшован, Чичави, Списького Подградя, Дарґова, Сечовців, Гажлина, Германівців чи Олшован.

Поруч з любовними піснями, ліричними, побутовими і рекрутськими піснями своє місце зайняли також балади. Своєрідну тугу за рідним селом, рідним краєм розкрила Клавдія Ковач з Папина у  своїй пісні «Дідковы спомінькы - Старина» (мова йде про Старину, яка зникла з лиця землі у зв’язку з побудовою Старинського водоймища питної води).

За рішенням журі (Яна Любимова, Варфоломій Сотак, Віктор Гащак) лауреатом 46 огляду народних пісень «Маковицька струна» стала Даяна Новотна з Германовець, в дуо співі Александра Євчак і Гана Коцак,  а в тріо співі – Роланд Ґуба, Петро Зятик і Денис Зятик.  Премію глядача здобула  Клавдія Ковач.

                                                          

*  *  *

 

Огляд продовжився наступного дня (25.11.2018 р.)  гала-концертом у Парку культури і відпочинку в Пряшеві. Концерт відкрив виконуючий обов’язки голови Центральної ради СРУСР Павло Боґдан, який привітав велику родину шанувальників пісенної культури русинів-українців Словаччини, а також офіційних гостей.  Уважні пряшівські глядачі з любов’ю і вдячністю стежили за всім, що відбувалося на сцені, особливо вдячними були  диригентові Юліусові Сельчану, якого тут добре знають і з ім’ям якого пов’язана «Маковицька струна».

На огляд прибули також гості  - українська співачка і композитор, народна артистка України Леся Горова, співацька групи «АРІЯ» з Руського Керестура (Сербія): Марина Роман, Кристина Афіч, Йована Ноґавіца, Доріка Чижмар. Група  під супровід гітари виконала віночок народних пісень. «Маковицьку струну» і ювіляра Юліуса Сельчана віночком пісень і танцями привітав фольклорний колектив  «Карпатянин-сеньйор». В Пряшеві до гостей огляду прилучилася  Моніка Корманик з сином Ніколасом і дочкою Юлією, які  виконали оригінальний орябинський  спів і пожали невтихаючу бурю оплесків вдячних глядачів.

Огляд постійно молодіє, бо на сцену приходять молодші і ще молодші співаки.  В цьому перспектива  «Маковицької струни». В підборі співаків і їх пісень помітна вправна професіональна рука Віктора Гащака.

Концерти  в Бардієві і Пряшеві стали визнанням за працю всім організаторам пісенного свята і визнанням за творчу працю одного з творців «Маковицької струни» - Юліуса Сельчана.

 

                                                                                  Мирослав ІЛЮК.

                                                                                  Фото автора і Ладислава Цупера.

Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні

 

У неділю, 25.11.2018 р., після святої літургії в кафедральному храмі св. Олександра Невського в Пряшеві біля Хреста-Пам᾽ятника жертвам Голодомору за участі віруючих,  духовенства, представників українських установ і організацій, членів Президії Центральної ради Союзу русинів-українців СР відбулась панахида з нагоди 85-ої річниці  Голодомору в Україні 1932-1933 років . Серед присутніх були  також  закордонні гості з Сербії та України – учасники  огляду народних пісень «Маковицька струна», який саме в той час проходив в Бардієві і Пряшеві.

Панахиду відслужив секретар Пряшівської православної єпархії,  настоятель пряшівського приходу  о. прот. Михайло Швайко.

Після панахиди присутні поклали  вінки і квіти до пам’ятника, а також запалили свічки вічної пам’яті, чим засвідчили, що доля невинно убієнних - жертв Голодомору в Україні - для них не є байдужою.

Звертаючись до присутніх, заступник  голови Центральної ради СРУСР Павло Боґдан сказав, що кожного року в Україні пригадують жертви Голодомору, який за різними даними забрав життя від 4 до 10 мільйонів  людей.  Разом з Україною жертви Голодомору пригадують у всьому світі, в тому числі у Словаччині.

Імена 85 померлих від голоду дітей зі списку мільйонів замучених голодом зачитали  студентки  Пряшівського університету Катерина Салієнко і Людмила Козирєва.

Сталінський режим готував цей геноцид в Україні, щоб придушити волелюбність українців, які повставали проти насильної колективізації.

Багато країн світу, серед них США, Канада, Мексика, Португалія, Польща, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія,  Грузія,  Австралія  вже визнали Голодомор в Україні геноцидом українського народу, а Словаччина, Чехія, Італія,  Іспанія,  Аргентина, Бразилія засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам'ять його жертв.

 

                                                                                                          -мі-

Категорії

• Новини
• Моніторинг
• Про нас
• Про нас пишуть
• Нове життя
• Історія та фотографії
• Календар акцій
• Консульство
• Цей веб–сайт

Архів новин

• 2017 року
• січень
• лютий
• березень
• квітень
• травень
• червень
• липень
• серпень
• вересень
• жовтень
• листопад
• грудень