С
в я т ко в a а к а
д е м і я
П І С Е Н Н И Й В Е Р Н І С А Ж
9.
3. 2018 (п´ятниця) о 14. 30 год.
конференційний
зал
СНМ - Музею української культури у Свиднику
Президент
Світового конгресу українців відвідав
Братиславу
Протягом 22 лютого
– 7 березня 2018 р. президент Світового конгресу українців (СКУ) Евґен
Чолій
відвідав з робочим візитом п’ять держав: Австрію, Словаччину, Бельгію,
Арабські
Емірати та Сербію. Під час перебування в Словаччині
його супроводжувала директор Представництва СКУ зі зв’язків з
міжнародними
організаціями в Брюсселі Марина Ярошевич. Його візит організував голова Центральної ради
Союзу
русинів-українців Словацької Республіки Петро Сокол.
У неділю, 25
лютого, Евґен Чолій взяв участь у церковнослов’янській літургії в
кафедральному
храмі Воздвиження Св. Хреста Греко-католицької
церкви
у Братиславі,
яку відслужив єпископ Петро Руснак, а після
неї зустрівся з членами української громади
Словаччини. Він
розказав про заснування СКУ у 1967 р., про його розвиток. В сучасному
СКУ має
складові організації в 53 державах, які налічують 20 мільйонів
українців, шість
асоційованих членів в шести країнах і підтримує зв’язки з українцями в
інших 12
державах.
Марина
Ярошевич ознайомила присутніх із акціями СКУ, а Евґен Чолій розказав
про
сучасну ситуацію в Україні, розвиток реформ, просування актуальних
українських
питань. Він поставив запитання: «Як можна допомогти Україні?». Можемо
молитися,
але й фінансово допомогти. Можемо поширювати інформації про Україну та
її намагання
посередництвом мас-медіа та соціальних мереж. Головною метою цих кроків
є
відстояти цілісність України.
Про
вклад Посольства України в Словацькій Республіці у ці намагання
говорила
Світлана Гончаревська, перший секретар з
культурно-гуманітарних питань і науково-технічного співробітництва. Петро Сокол, голова
Словацько-українського товариства Антон Новак, голова
Музично-драматичного ансамблю Тараса Шевченка Михайло Калиняк та
інші виступили у дискусії.
У
понеділок, 25 лютого, президент СКУ провів ряд
зустрічей з представниками Адміністрації Президента Словацької
Республіки,
Міністерства закордонних справ і європейських справ СР, Міністерства
оборони
СР, Національної Ради Словацької Республіки, правозахисних організацій,
мас-медіа.
Марія ФОЛЛРІХ.
Евґен Чолій (на фото – посередині) в колі української громади Словаччини.
Вечір на пошану Адольфа Добрянського в Пряшеві
Вже
багато разів
мене,
та не лише мене, але й багаточисленну публіку Пряшева потішила пані
Евеліна
Гвать із групою
талановитих жінок -
А.Ванько, М.Лабик,
Л. Ражина, М. Хомова
та ін. Вони завжди приносять нам з Бардієва і Свидника до Пряшева у
прекрасному
виконанні народні пісні, художнє слово, передусім радість, щире слово і
чудовий
настрій. Так воно було й 14 лютого 2018 р., коли принесли нам програму,
присвячену 200-річчю від дня народження нашого видатного культурного і
суспільно-політичного діяча Адольфа Добрянського. Численна публіка в
Центрі
української культури прийняла програму з натхненням і під кінець,
стоячи, довго
аплодувала. Ніхто не залишився байдужим, навпаки, розходились додому у
високому
патріотичному настрої.
Культурну
програму розпочала Е. Гвать читанням доповіді Івана Гватя про
суспільно-політичну діяльність Адольфа Добрянського на користь
русько-українського населення не лише Пряшівщини, але й Закарпаття та
Галичини,
власне, всіх слов’ян Австро-Угорщини, про його мрії об’єднати слов’ян
Австро-Угорщини в один комітат. Розповіла, як пропозиції А.
Добрянського
не прийняли ані
Відень, ані Будапешт,
ані Москва. Даремно сам особисто, як депутат сейму, ходив до цісаря,
царя-імператора
переконувати, просити, щоб поліпшили життя слов’ян. Замість того
обвинуватили
його у зраді і змусили жити далеко від своїх родаків у австрійському
Інсбруку,
де й помер, але останки його поховані у Чертіжному, бо хотів лежати
біля свого
друга Ю. Ставровського-Попрадова. Автор І. Гвать підкреслив великі
заслуги
Добрянського й у заснуванні Матиці словацької, і сумно, що цей факт
сучасники-словаки не дуже визнають і не пишуть про нього, не пильнують
про
Рудльовську фару, в якій він народився. Доповідач зауважив, що А.
Добрянський,
розчарувавшись, нарешті, подався на захід, а не на схід, бо Москва не
зробила
для слов’ян Австро-Угорщини нічого, ані за крихітку маку, – не став русофілом (що
йому приписували).
Доповідь була змістовна, повна нових фактів, подала найновішу
інтерпретацію та
оцінку його діяльності.
Після
доповіді жінки під керівництвом Е. Гвать майстерно виконали кілька
народних лемківських пісень та пісень на слова поетів О. Павловича чи
О.
Духновича, їх вірші та вірш В. Ґренджі-Донського. Все докладно
продумано і
виконано, все нагадувало період життя А. Добрянського.
У
другій частині у виконанні вище наведених жінок присутні мали змогу
почути своєрідне, якесь «свидницьке кабуко» п’єси О. Духновича
«Головний
бубнар» на одному з різновидів свидницького діалекту. Але це не
перешкодило
зрозуміти текст. І тут вони виявили свій талант. Жінки заслуговують
високої
оцінки та похвали й тому, що свій час, відриваючи його від сім’ї і
відпочинку,
жертвують такій благородній справі, як пропагування та поширення
художнього
слова та пісень. На цей раз це заслуга передусім Е. Гвать та Л. Ражини.
Дякуємо!
Подяка
належить і Регіональній раді Союзу русинів-українців Пряшева, що
запросила їх до Пряшева. Бажано побільше таких програм.
М. Р.
На фото (зліва): Л. Ражина, М. Лабик, Е. Гвать, М. Хомова, А. Ванько.
Адольф Добрянський (19.12.1817 – 19.3.1901).
Частина
учасників вечора.
Долі
жінок і міста
В Чехії триває
зацікавлення сучасною українською літературою. У цьому зв’язку велику
роботу щодо
популяризації української
літератури виконує
видавництво «Větrné mlýny» у
Брні.
Нещодавно згадане
видавництво випустило роман
української
письменниці, перекладачки та публіцистки Софії
Андрухович «Фелікс Австрія» у чеському перекладі Петра Каліни.
Нагадаємо, що цей
роман вийшов вже німецькою,
польською та
угорською мовами. Більше того, компанія
«Film.UA
Group» придбала права на
екранізацію цього роману.
Здається, що у цьому
випадку яблуко не впало далеко від яблуні, бо ж
Софія Андрухович - донька відомого українського
письменника Юрія
Андруховича.
Софія Андрухович
відома як прозаїк своїми книгами: «Літо Мілени», «Старі люди», «Жінки
їхніх чоловіків»,
«Сьомга», «Сузір’я Курки» (у співавторстві з Мар’яною Прохасько).
Перекладає з
польської та англійської літератур. Вона лауреат літературної премії імені Джозефа
Конрада-Коженьовського,
літературної премії Вишеградського Східного партнерства.
У романі «Фелікс
Австрія» – це місто Станіслав (сьогоднішній Івано-Франківськ) на
початку ХХ-го
століття. Авторка заповнила цю місцевість незвичайними постатями, життя
яких
пливе і розпливається на тлі епохи, яка їхнім нащадкам дедалі більше
обростає
міфом про щасливу Австрію.
«Таємниці, заховані в
різьблених комодах, ілюзіоністи, шарлатани, чудеса науки, любов і
смерть.
Авторка створила захопливу
сімейну сагу,
що єднає минуле, сьогодення й майбутнє. Вона розглядає вулиці рідного
міста, водночас
торкаючись половини Європи і найтонших струн нашої уяви», – пишеться в
анотації
до чеського видання.
(ІЯ)
Дні
України в Кошицях 19 - 26 квітня 2018 року
Об’єднання
FEMAN в 2018 році у співпраці з партнерами як один з своїх головних
проектів
готує вже четверті за ліком Дні України 2018 в Кошицях. Йдеться про
винятковий проект
в інтересі підтримки розвитку транскордонної співпраці між Україною і
Словацькою Республікою, у підготовку якого включається місто Кошиці.
К13,
Кошицькі центри культури, Аеродром Кошиці за підтримки ČSA і з
партнерами з
Словаччини і та України. Місто Кошиці для України є
брамою до Європейського Союзу і одним із
центрів розвитку культури, доброчинності, спорту, збереження культурної
спадщини та економічно-господарських факторів, пов’язаних з співпрацею
з
Україною.
Дні
України 2018 року в Кошицях проходять під егідою мера Кошиць Ріхарда
Раші і
мера Ужгорода Богдана
Андріїва.
05.04.
о 17.00 «ІЛЬКО ГАЛЕРЕЯ (Ужгород) в Кошицях»
Відкриття
виставки; Казарма / Культурпарк, Будинок
Альфа
19.04. о 17.00 Церемонія відкриття «4-х
Днів УКРАЇНИ 2018»
Будинок
Альфа; Казарма / Культурпарк
19.04. о 17.30 «Кафе Європа - поточна ситуація в
Україні»
Дискусійний
форум, Казарма / Культурпарк, Будинок Альфа
20.04. о 10.00
«Дні Ужгорода в Кошицях» з нагоди 25-річчя підписання Угоди
про
співпрацю
між містами Кошиці
та Ужгород».
Центр
міста, Казарма / Культурпарк, Альфа-будинок
20.04. о 19.00 «Краще
з Ужгорода»
Художня
програма, Казарма / Культурпарк, Будинок Альфа
20.04. о 10.00 «Словацько-українські
дні спорту» - SnokerCup 2018
Майстер клас, Казарма
/ Культурпарк, Будинок Альфа
21.04. о 10.00 «День
Карпатського Єврорегіону»
Художня програма, презентація Карпатского Єврорегіону,
Словаччина. Казарма / Культурпарк
21.04. о 14.00 «KУЛІНАРІЯ
- Український борщ
і пироги»
Приготування,
рецепти, дегустаційна зона Казарма / Культурпарк
21.04. о 17.00 «Ми
вшановуємо важливих особистостей
нашої історії»
Урочиста
програма «Kарпат», Казарма / Культурпарк, будинок Альфа
22.04. о 11.00 «Турнір з петангу Кошиці - Ужгород», Парк
Коменського в Кошицях
22.04.
о 14.00
«KУЛІНАРІЯ
- Український борщ і пироги»
Приготування, рецепти, дегустаційна зона Казарма /
Культурпарк
22.04.
о 19.00 «Ласкаво
просимо в Кошиці» програми українських колективів:
«БРЕВІС а капела» / Мукачево (UA)
Народний художній ансамбль сучасної
хореографії «Божа корівка» / Нова Каховка (UA)
Народний художній колектив спортивно-бального танцю
«Грація» / Вінниця (UA)
Культурна програма, Казарма / Культурпарк, Будинок
Альфа
23.04. о 10.00
Програма українських ансамблів
«Освітній концерт
для Основної школи»
Центр творчості дітей
та молоді / Попрадська,
Кошиці
Народний художній
колектив спортивно-бального танцю
«Грація» / Вінниця (UA)
Народний художній
колектив ансамбль сучасної
хореографії «Божа корівка» / Нова Каховка (UA)
23.04. о 09.00 «СУФ 2018»
- Словацько-Український Форум / 1-й день
«Модернізація
місцевих органів влади і транскордонний потенціал»
Експертна
конференція, Казарма / Культурпарк, Будинок Альфа
24.04. о 09:00 «СУФ2018» Словацько-
Український Форум / 2-й день
«Освіта, практика і
поточні тенденції в освіті»
«Інформаційний день
для студентів з України в Кошицях»
Експертна
конференція, Казарма / Культурпарк, Будинок Альфа
25.04. о 09:00 «СУФ2018» Словацько-
Український Форум / 3-й день
«Кібернетична та
енергетична безпека»
Експертна
конференція, Казарма / Культурпарк, Будинок Альфа
26.04. о 18.00 «Заключна програма Днів
України в Кошицях 2018»
Гала-концерт
творчих колективів Україна – Словаччина
Кунстхалле / Зал
мистецтв
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
21.10. о 17.00 «Чехословацький
вечір,.. або 100 років по
...
»
Художня програма тa концерт
творчих колективів
Чехія
– Словаччина - Україна з нагоди 100-річчя від дня утворення
Чехословаччини (1918 - 2018)
Казарма
/ Культурпарк, Будинок Альфа
Першорядне
завдання національної меншини – зберегти
школу, культуру і мову
За порівняно короткий час 31.1.2018 р. в Пряшеві
відбулась вже друга зустріч Уповноваженого Уряду Словацької Республіки
у
справах національних меншин Ласла Буковського (László
Bukovszky) з представниками Союзу русинів-українців СР. Перша зустріч відбулась
10.11.2017 р. Чим це
викликано? Ймовірно, тим, що Л. Буковський
поставив перед собою завдання глибше ознайомитись з
реальним станом
русинів-українців Словаччини і як
найбільша організація – СРУСР - сприймає політику урядових кіл
Словаччини щодо цієї
меншини.
Представники Центральної ради СРУСР наголосили на
тому,
що на протязі останніх 25 років
з волі
владних структур, які постали після революції 1989 року, дійшло до адміністративного поділу національної меншини на
дві частини з двома
різними етнокультурними орієнтаціями – на русинів і українців, які
немовби не
мають між собою нічого спільного. Проте історичний досвід доводить, що
ні за
період масариківської довоєнної Чехословаччини, ні під час післявоєнної
Чехословаччини не доходило до поділу
цієї меншини на дві частини. Хоч це населення в різний час називалось
по-різному (русини, рутенці, карпатороси, малороси, русскиє, українці і
т.п.),
все ж таки було ясно, що йдеться про одну неподільну національність.
Про це свідчать переписи населення як довоєнної,
так і післявоєнної
Чехословаччини.
В результаті
поділу населення на русинів і українців
змінились і підходи до фінансування їх культури. Як
відомо, 29.2.2012 р.
Статистичне управління Словаччини оприлюднило офіційні результати
перепису
населення Словацької Республіки 2011 року. Ідентифікувало себе русинами
33 447 осіб, а
українцями –
7 512. Відповідно до кількості
осіб
тієї чи іншої національності розподіляються і гроші. Тому з державного
бюджету
для підтримки
культури русинів виділяється
більше грошей у
порівнянні з українцями. Для прикладу:
Союз русинів-українців СР
з державного бюджету одержує втричі менше
грошей, аніж аналогічні
русинські
організації, хоч Союз, як говорить
і
сама назва, згуртовує
як русинів, так і
українців. Таку
практику представники
Союзу вважають дискримінаційною
і вона
веде не лише до демонтажу культури національної меншини як складової
частини
культури Словаччини, але і до занепаду
традиційних фольклорних фестивалів і свят
і всієї праці
професіоналів на полі культури, а також праці колективів
художньої
народної творчості, які діяли донедавна майже у всіх русько-українських
селах Пряшівського
краю.
Ласло Буковський сказав, що його наміром є реально
дбати
про права всіх тринадцяти національних менших Словаччини, щоб ні одна
меншина
не відчувала кривду. Головне завдання
своєї діяльності бачить в тому, щоб при регулярних
зустрічах з
представниками меншин принаймні зберегти сучасний стан на ділянці
національного
шкільництва, культури і мови, якщо вже не вдається забезпечувати прогресуючий
розвиток меншин. Такі зустрічі з представниками СРУСР планує проводити і далі. Інтересувався особливо позицією щодо
двомовності написів в
регіоні, діловодства на
мові меншин,
поглядом СРУСР на питання радіопередач для русинів-українців і т.п. Закликав взяти участь у
підготовці в
електронному вигляді перекладів зі словацької на українську мову тих
законоположень і норм, які стосуються
національних меншин.
У зустрічі з Л. Буковським взяли участь голова
Центральної ради СРУСР Петро Сокол, заступник голови Центральної ради
Союзу
Павло Боґдан, голова Регіональної ради СРУСР в Пряшеві Андрій Яцканин
та автор
цих рядків.
Мирослав
ІЛЮК.
P.S. Як нам стало відомо з редакційних джерел,
останніми
роками помічається наростання кількості українців у Словаччині і відповідною мірою доходить до
зменшення кількості русинів. Згідно з цими даними, в 2016
р. українців
нараховувалось 9 639, а русинів
-
31 081. Дальше зростання українців передбачається і в
підрахунках за 2017
рік (поки що ці дані не опрацьовані).
Делегація
СРУСР зустрілася з Міланом Маєрським
10.1.2018
р. відбулась ознайомча зустріч делегації Центральної ради СРУСР з
головою
Пряшівського самоврядного краю Міланом Маєрським. Делегацію очолив голова Центральної
ради Союзу Петро
Сокол, який інформував М.
Маєрського про
українців Словаччини, про місце і роль
Союзу русинів-українців у громадському і культурному житті
Словаччини,
про співпрацю з органами державної влади та з Пряшівським самоврядним
краєм на
ділянці культури. Заступник голови ЦР СРУСР Павло Боґдан акцентував, що СРУСР
згуртовує головним чином тих людей, які
самоідентифікуються як русини
або українці. Інтересом
русинів-українців є бути
представленими принаймні в новообраній шкільній комісії і в комісії у
справах
культури і національних меншин Пряшівського самоврядного краю.
Голова
Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин вказав на роль письменників і
перекладачів художньої
літератури у розвитку словацько-українських і українсько-словацьких
літературних взаємин. В свою чергу, директор СНМ – Музею української
культури у
Свиднику Ярослав Джоґаник поінформував
М. Маєрського з основними напрямами діяльності музею на ділянці
збереження,
дослідження і вивчення матеріальної і духовної культури.
Мілан
Маєрський ознайомився з календарем центральних акцій
СРУСР у 2018
році, висловив інтерес до них
і готовність
допомагати, якщо в
Союзі буде інтерес до такої співпраці. «Я радий зустрічі з вами і ціную
те, що
не боїтесь робити те, що робите і що вас не покидають охота і елан до
такої
праці. Дуже важливим
є те, щоб члени
тієї чи іншої національності
зберігали свою
національну
ідентичність», - сказав він і додав: «Дальшим важливим фактом є, що у
Словаччину щораз більше приїжджає українців, хоч дехто проти цього.
Добре, що
вони приїжджають до нас, бо це близькі нам люди, розвивають таку ж
культуру,
яку маємо ми. Працюють вони у Високих Татрах, зайняті на різних
ділянках,
багато серед них лікарів. У час нестачі у нас кваліфікованих сил нам би
було
без них важко».
На
завершення зустрічі представники СРУСР, Спілки українських письменників
Словаччини та Музею
української
культури передали
М. Маєрському останні
номери української преси Словаччини – газети «Нове життя», журналів
«Дукля» та
«Веселка», а також свіжі книжкові видання.
-мі-
На
фото Мирослава Ілюка (справа): Ярослав Джоґаник, Мілан Маєрський, Петро
Сокол,
Павло Боґдан, Андрій Яцканин, Іван Яцканин.
Категорії
- Новини
- Моніторинг
- Про нас
- Про нас пишуть
- Нове життя
- Історія та фотографії
- Календар акцій
- Консульство
- Цей веб–сайт