УКРАЇНЦІ СЛОВАЧЧИНИ

До 75 річниці Волинської трагедії!

Що сталось у 1943 році?

 

З'явилась нова, телевізійна версія українського документального фільму 

"ЛУКАВЕ ЛЮДОБУЙСТВО"

 

Авторський колектив фільму "ЛУКАВЕ ЛЮДОБУЙСТВО" на прохання окремих телеканалів презентує нову, односерійну, телевізійну версію вказаного твору.

Відібрано найважливіший матеріал з двох серій зі скороченнями і вміщено до однієї серії, що поліпшує динаміку показу, суттєво скорочує час перегляду без значних корегувань сюжету фільму.

Телевізійна (скорочена) версія фільму сприяє зручному його розміщенню у сітці телемовлення центральних та місцевих каналів. 

Тривалість телевізійної версії фільму - 49 хвилин 54 секунди (проти 1 години 20 хвилин 6 секунд у двосерійному викладі).

АНОТАЦІЯ:

Фільм “Лукаве Ludobójstwo” («Лукаве Людобуйство») – історично-документальне розслідування трагічних сторінок історії Волині 1942–43 років минулого століття.

Саме на півночі сучасного Березнівського району Рівненської області протистояння двох імперських режимів, сталінського та гітлерівського, виявило свою особливу жорстокість та дволикість по відношенню до місцевого населення – заручника грабіжницьких інтересів чужинських режимів на споконвічній українській землі.

Бистричі, Немілля, Вілля,– волинські села, де і донині кожен клаптик землі є мовчазним свідком тих кривавих подій.

За переконанням дослідників, представлена ними хронологія подій має відіграти важливу роль у подальшому дослідженні історії Краю, відтворенні правдивої історії україно-польських взаємин того часу. Автори фільму намагались провести своє документальне дослідження без упередженості та фальші, надмірної політизації, яка присутня у нещирому висвітленні тих подій окремими заанґажованими істориками, що ставили за мету звинувачення власне української сторони в усіх історичних бідах.

Сюжет фільму “Лукаве Ludobójstwo” побудований на українських та польських джерелах, на документах з архівів НКВД, на свідченнях з літописів УПА, і, що найважливіше, на спогадах ще живих свідків тих подій!

Фільм ставить найголовніші запитання, на які у майбутньому маємо отримати чіткі та однозначні відповіді:

які політичні плани мав Берлін та Москва, а також провідники інших військово-політичних сил на Волині, стосовно долі Краю в умовах війни?

хто допомагав німецьким окупантам активно роздмухувати етнічну ворожнечу на Волині і з яких мотивів?

хто насправді провокував етнічні чистки на місцях, та якими силами вони здійснювались?                                                                                                                                            

чи кількість жертв у 42–43 роках на Волинських землях, яка озвучена польською стороною, має об’єктивні та ґрунтовні підтвердження?

яку інформацію приховують від польського народу нещодавні скандальні рішення Сейму?

Автори фільму закликають глядачів до аналізу та пошуку правди, якою б важкою та гіркою вона не була. Бо тільки об’єктивність і точність мають бути основою для написання правдивих сторінок історії взаємин двох сусідніх народів. Лишень тоді владні органи країн-сусідів матимуть право на встановлення меморіальних знаків та пам’ятників жертвам трагедії, як в Україні так і у Польщі.

Зрозумілим стає й інше. Задля досягнення цієї мети, потрібно зробити головне – відділити історичну правду від політики, перенести дослідження в наукову площину, давши можливість незаанґажованим історикам з обох сторін спокійно опрацювати усі наявні свідчення, зробивши відповідні висновки.

Фільм – це заклик до такого вирішення питання!

Тому пропонуємо глядачу до огляду телевізійну версію фільму. Важливо побачити усе своїми очима, глибоко задуматися, зробити висновки…

                                               «Українське товариство охорони пам’яток

                                   історії та культури Рівненської області»

ЗАПРОШЕННЯ

Регіональна рада Союзу русинів-українців СР у Пряшеві

запрошують Вас, ваші сім’ї і знайомих на конкурсний огляд народної пісні

МАКОВИЦЬКА СТРУНА 2018

Термін: 24 травня 2018

Час: 16.00 год.

Місце: Театр О. Духновича вул. Яркова, 77

У програмі виступлять:

1. Фольклорний колектив «Карпатянин»

2. Сім’я Моніки Корманик

3. Учасники огляду

Вступне: 3,– €

ВІСНИК 02(44)  Квітень  2018

«Карпати» на Днях України 2018 в Кошицях

Ювілеї і річниці визначних особистостей і визначні дати нашої історії вже четвертий раз в ході програми «Днів України» в Кошицях на святковому концерті відзначив в суботу 21-го квітня 2018 р. Український народний хор «Карпати» з своїми гостями. Програма концерту за сценарієм Левка Довговича складалась не тільки з музичних творів, але і з відповідного супровідного тексту до окремих річниць, ювілеїв та історичних подій під гаслом «Народ, який не знає свою історію, не поважає свої традиції і своїх визначних діячів – є відсуджений на заникнення». Концерт здійснено з фінансовою підтримкою Фонду для підтримки нацменшин «Култ мінор» і в співпраці з організатором Днів України 2018 в Кошицях, громадським об’єднанням «Феман».

В програмі святкового концерту «Шануємо наші традиції та визначні особистості» крім хору «Карпати» і його солістів Світлани Мартинюк, Марії Побегової, Андрія Личка, Томаша Намешпетра, Штефана Душика, Андрія Гапштака та Йосифа Прусака виступав і Молодіжний оркестр «Музика Ювеналіс», солісти опери Державного театру Кошиці Маріян Лукач та Максим Куценко, члени кошицького пластового гуртка Емка Ногова, Барборка i Ярмілка Діньові, Катка Кундратова, Катка Планетова та Бранко Довгович і соліст Марек Мохнач з Пряшева та акордеоніст Ігор Крета.

«Христос воскрес» - «Воістину воскрес». Цим тисячолітнім поздоровленням, яким не може похвалитися жодний інший народ, розпочали концерт модераторки вечора Людмила Ґарянська і Марія Побегова. Якраз перед двома тижнями Русини-Українці відсвяткували Воскресіння Христове за Юліянським календарем. І тому на початку концерту прозвучало «Христос воскресе» в обробці Дмитра Бортнянського. Святковий концерт вступним словом відкрив Едуард Бураш, голова об’єднання «Феман» і головний організатор Днів України в Кошицях. «Україна є нашим найближчим сусідом. Сусідам потрібно мати дружні стосунки. Україні потрібно мати нас, і нам потрібно мати Україну. Хор «Карпати» є частиною України в Кошицях вже більш як три десятки років і тому без нього і цього святкового концерту не можна собі уявити Дні України в Кошицях,» сказав Е. Бураш.

Перші твори програми, «Отче наш» Михайла Вербицького і «Достойно єсть» Дмитра Бортнянського присвячено двом великим святим мученикам, благославленому Петру Павлу Гойдичу, грекокатолицькому єпископу, який народився перед 130 роками і єпископу Василю Гопкові. Духовні твори у виконанні «Карпат» під диригуванням Світлани Мартинюк і Святослава Довговича прозвучали і з нагоди дальших ювілеїв – 235 років з дня народження філософа, поета, суспільно-культурного діяча Василя Довговича, 1150 років від ухвалення папою римським старослов’янської мови у 868 році як четвертої літургійної мови за пропозицією св. Кирила і Мефодія та 200 років від установлення Греко-католицької єпархії в Пряшеві у 1818 році.

Відзначили і 215 річницю з дня народження народного будителя Русинів-Українців Олександра Духновича. Духнович разом з дальшим визначним діячем Русинів-Українців Адольфом Добрянським був співзасновником «Матиці словацької» перед 155 роками, доказом чого є і напис кирилицею в гербі цієї організації.  Духновичу присвячено було дальшу частину програми святкового концерту, в якій прозвучала народна балада «Коли муровали білу Маковицю» у виконанні хору «Карпати» і дві відомі пісні про рідний край «Там, де Бескиди-Карпати» і «Ой, чом, чом земле моя» у виконанні Марека Мохнача з Пряшева, якого на акордеоні супроводив Ігор Крета.

Визначною датою нашої історії в рамках програми концерту було і 90 років від заснування української скаутської організації «ПЛАСТ» на Пряшівщині. Її основоположником у 1928 році був професор греко-католицької вчительської семінарії в Пряшеві, о. Іоанн  Кизак. Комуністична система заборонила діяльність ПЛАСТу, яка була відновлена в 1991 році. Між найважливіші активності ПЛАСТу належать щорічні літні зустрічі молоді. Дотепер було зорганізовано 22 літніх таборів та 20 літніх шкіл українознавства, на яких взяло участь 2 522 дітей та молоді. Усвідомуючи, що молодь є наше майбуття, і в програмі святкового концерту не могли бракувати і члени «ПЛАСТу». Заповнений зал кошицьких «Kasární-Kulturparku» з великим натхненням прийняв улюблені таборові пісні «Отаман» і «Ой, чорна, я си чорна» у виконанні кошицького пластового гуртка та учасників літніх зустрічей.

Український хор «Карпати», як і українці в цілому світі, кожного року відзначає дні Тараса Шевченка. Тому, в рамках відзначення визначних людей нашої історії, належало віддати честь і поету, художнику – генію українського народу Тарасу Шевченкові, якого пророчі слова є актуальними і сьогодні. І так в програмі святкового концерту прозвучали і твори на слова Т. Шевченка. Пісню «По діброві вітер виє» співали пластунки Барборка Діньова і Емка Ногова з клавірним супроводом Святослава Довговича. Тарасу Шевченку присвячено було і пісні «Їхав козак за Дунай» у виконанні хору «Карпати» та солістки Світлани Мартинюк і «Така її доля» у виконанні тріо хору «Карпати» – Світлана Мартинюк, Марія Побегова та Степан Душик. В честь «Кобзаря» прозвучала і відома пісня «Ой, зійшла зоря», в якій соло заспівували Андрій Личко та Йосиф Прусак, і пісня «На Тарасовій горі».

В другій частині концерту до «Карпат» приєднався молодіжний оркестр «Музика Ювеналіс», якого художнім керівником є Ігор Довгович, диригент опери Державного театру Кошиці. Солісти опери Маріян Лукач і Максим Куценко виконали арії „Ombra mai fu“ композитора Георга Фрідріха Гендла і арію «Фігара» з опери «Свадьба Фігара» Вольфганга Амадеа Мозарта, після яких аудиторія не шанувала оплесків. У виконанні «Карпат» і «Музики Ювеналіс» прозвучали і народні пісні «Горіла сосна», соло Марія Побегова, «На мочари сивий коню», солісти Томаш Намешпетра та Андрій Гапштак, «Мала я фраїра» і «Верховино, мати моя» з солістом Андрієм Личком.

205 річниці з дня народження композитора Семена Гулака-Артемовського хор «Карпати» та оркестр «Музика Ювеналіс» присвятив «Молитву» з його опери «Запорожець за Дунаєм», постановку якої вперше здійснено у 1863 році, перед 155 роками в Петроградській королівській опері. Соліст Томаш Намешпетра.

Бурхливі оплески і сильні емоційні почуття в кінці програми викликала пісня на слова Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої» у виконанні солістів опери Мар’яна Лукача та Максима Куценка за супроводу оркестру «Музика Ювеналіс».

Концерт модераторка Людмила Гарянська закінчила словами: «Подай, Господи, організаторам і учасникам програми, вам усім у цьому залі, але й усім добрим людям на світі – щастя, здоров’я, любові та успіхів у житті a Україні мир на Многая і благая літа».

«Молитву за народ» Миколи Лисенка у виконанні хору «Карпати» за супроводу оркестру «Музика Ювеналіс» та під диригуванням мистецького керівника хору «Карпати» Левка Довговича заповнений зал прослухав стоячи.

І на кінець оцінка одної з глядачок концерту Любиці Г. Передаємо в оригіналі:

"Veľmi pekne ďakujem za nádherný hudobný zážitok. Boli ste super. Až 3x ste ma rozplakali. Toľká neha a vrúcnosť, to iba skala nepocíti... A s orchestrom - profíci. To už hej. Držím vám palce."

 

Святослав Довгович

У Свиднику натхненно звучали «Струни серця»

 

21 квітня 2018 р. у Свиднику відбувся 28 конкурсний  огляд з художнього читання жінок «Струни серця» ім. Ірини Невицької. Учасників огляду привітали директор СНМ – Музею української культури Ярослав Джоґаник та голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин. Огляд відкрив заступник голови Центральної ради СРУСР Павло Боґдан. Програму вела Єва Олеар. В огляді  взяло участь 14 читців-декламаторів (Мір’ям Божик, Галина Галчик, Беата Фацак, Оксана Хавко, Олена Піндяр, Людмила Ражина, Анна Ванько, Ольга Урам, Софія Кундрат, Марія Хома, Надія Мущик, Марія Лабик, студентки Пряшівського університету Катерина Верешморті, Ірина Сухарєва та  гості – студентки Ужгородського коледжу культури і мистецтв Анастасія Манзулич, Раїса Гінцяк, Катерина Глюдзик  у супроводі викладача Оксани Шип. Гостями огляду були заступник директора Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації Надія Токарчик та голова громадського об’єднання «Мельпомена»  Любов Оленчук. Естафету огляду на наступний рік прийняв голова Регіональної ради СРУСР в Бардієві Микола Деніс.

Редакція.

 

Простора напівтемна зала, гордість примхливих гвоздик, миготіння вогників вічності навколо легенди, відомої поетеси, письменниці, громадської діячки першої половини ХХ ст. Ірини Невицької. Так можна описати атмосферу, що панувала навколо. 21 квітня 2018 року в м.Свидник відбувся XXVIII огляд художнього читання жінок української поезії та прози «Струни серця» ім. Ірини Невицької.

Здавна говорять, що жінка – берегиня роду, сімейного вогнища, добробуту та злагоди. Жінка – натхненна муза, що дарує щастя та кохання, але водночас вона – мати, символ Батьківщини, зв’язку поколінь. Цього року в СНМ - Музеї української культури все це злилося воєдино: громадські мотиви, пейзажні замальовки та інтимна лірика. А найголовніше, що панували любов, надія та довіра. У повітрі витали надзвичайно чуттєві флюїди, бо лунали твори геніальних Ліни Костенко, Бориса Олійника, Олександра Духновича, Олеся Ольжича, Іллі Галайди, Василя Ґренджі-Донського та ін. Порадували конкурсантки й власною довершеною творчістю.

У цьогорічному огляді взяли участь 14 учасниць з різних куточків Словаччини. Усі вони мають індивідуальний стиль, манеру виконання та навіть світовідчуття. Надзвичайно вразили вікові межі (а точніше, безмежжя), бо ж наймолодшій учасниці 18 (Катерина Верешморті), а найстаршій 83 роки (Ольга Урам).

Уже вкотре традиційно учасниці були відзначені в різних номінаціях: за кращий вибір твору (Галина Галчик, Софія Кундрат, Оксана Хавко),  за краще виконання твору (Людмила Ражина). Ірина Сухарєва, Марія Лабик і Надія Мущик читали власну поезію та прозу. Надія Мущик отримала відзнаку за власну творчість. Премію Спілки українських письменників Словаччини одержала Ольга Урам, премію журі – Анна Ванько. Це було дійство, про яке замало лиш говорити, бо необхідно відчувати.

Після конкурсного огляду всі присутні насолоджувалися довершеною гала-програмою, під час якої мали змогу не лише проникнутися досконалим декламуванням поезії учасницями-переможницями, але й почути, як бринять струни душі пісенної. Порадували своїм талантом і гості з України – студентки Ужгородського коледжу культури та мистецтв Анастасія Манзулич, Раїса Гінцяк і Катерина Глюдзик. Це створило неповторне поєднання культур, поколінь, мистецтв, що манило, п’янило та дарувало естетичну насолоду.

Окреме дякую варто висловити організатору і партнерам, що сприяють розвитку культури русинів-українців, а саме: Союзу русинів-українців Словацької Республіки, Спілці українських письменників Словаччини, СНМ - Музею української культури у Свиднику, Піддуклянській бібліотеці у Свиднику, а також Фонду підтримки культури національних меншин за фінансову підтримку.

Віримо, що така світла традиція під гаслом патріотизму буде продовжувати свою давню історію, бо це справжнє свято творчості, краси та людяності.

 

            Магістрантка Пряшівського університету в Пряшеві

            Ірина Сухарєва.

            Фото Оксани Хавко, Свидник.

Шевченко і жінка – доля в картині і вишивці

 

Пряшівська Регіональна рада Союзу русинів-українців СР в Словацько-українському культурному та інформаційному центрі в Пряшеві в переддень  свята жінок підготувала для широкої громадськості літературно-музичну програму «Шевченко і жінка – доля в картині і вишивці».

Присутні мали змогу дізнатися багато цікавих фактів з життя великого Кобзаря. Але тут він постав не як етерична постать, а як звичайна людина, чоловік, в житті якого жінки відігравали не останню роль. У них він знаходив та губив натхнення, для них жив і творив.

Життєвий шлях Шевченка глядачам у цікавому незвичному форматі представила Єва Олеар. Вона звернула увагу на художні роботи Шевченка та твори інших українських художників на теми з його творчості. Велика кількість репродукцій цих робіт прикрасила стіни залу, а над самою підготовкою експозиції працював Ладислав Цупер.

Вечір також урізноманітнили пісні у виконанні Яни Любимової та Марека Мохнача за музичного супроводу Віктора Гащака, а також літературні вступи Валерії Чернак.

Доля Тараса Шевченка не була простою. Наперекір тому в найважчих роках заслання він створив найбільше художніх творів.

Доля жінки Ірини Сеник, одної зі ста Героїнь світу, яка жила в новіших часах, не була кращою. За свої переконання в бою за волю України прожила важкі роки заслання, тюрми, хвороби. Свою долю поєднала з вишивкою. Розгортала сувій полотна, закарбувала свої радощі та горе, тамувала сльози та вкладала свою душу  кольоровими хрестиками у вишивку.

І в сучасності доля не до всіх людей привітна. Гість вечора - МУД-р В’єра Сохова - прожила зі своєю мамою хвилюючі часи, коли їхня хата у 2010 в селі Нижня Мишля зсунулася  внаслідок сильних дощів. Звичайна голка і вишивка  стали для  тої жінки зброєю і надією, полегшенням від нещастя. Результатом її завзятої роботи є образи Мадонни та інші вишивані ікони. Для Словацько-українського культурного та інформаційного центра в Пряшеві, де уже виставляла свої роботи у 2015 році, вона подарувала вишивану картину Тараса Шевченка.

 

                                                                                              Валерія ЧЕРНАК.

Категорії

• Новини
• Моніторинг
• Про нас
• Про нас пишуть
• Нове життя
• Історія та фотографії
• Календар акцій
• Консульство
• Цей веб–сайт

Архів новин

• 2017 року
• січень
• лютий
• березень
• квітень
• травень
• червень
• липень
• серпень
• вересень
• жовтень
• листопад
• грудень